Бактеріальні препарати
Бактеріа́льні препара́ти — лікарські засоби, активними інгредієнтами яких є живі або інактивовані бактерії, окремі компоненти бактеріальної клітини, продукти бактеріального походження.
Зміст
Історична довідка
У 1869 мікробіолог Р. Еммеріх (1852–1914; Німеччина) з грамнегативної анаеробної бактерії палички синьогнійної (Pseudomonas aeruginosa) уперше отримав антибіотик бактеріального походження піоціаназу. У 1939 мікробіолог Р. Ж. Дюбо (1901; Франція — 1982; США) із продуктів життєдіяльності бактерій Bacillus brevis отримав тиротрицин — комплексний антибіотик бактеріального походження, що складається з граміцидина і тироцидина. У 1943 біохімік Е. Абрагам (1913–1999; Велика Британія) визначив структуру антибіотика бацитрацину, отриманого із бактерій Bacillus subtilis.
Класифікація
Бактеріальні препарати класифікують за складом і за призначенням. За складом бактерійні препарати поділяють залежно від діючої субстанції, якою можуть бути:
- живі бактерії (живі вакцини, пробіотики, симбіотики тощо);
- інактивовані бактерії (інактивовані вакцини, антигени, бактеріальні лізати, діагностикуми тощо);
- окремі компоненти бактеріальних клітин (протективні антигени, алергени та ін.);
- продукти життєдіяльності бактерій (нативні й знешкоджені токсини, бактеріальні ферменти та пігменти тощо).
За призначенням виділяють:
- профілактичні (для запобігання інфекційних хвороб: вакцини, анатоксини, протективні антигени, бактеріальні лізати тощо);
- лікувальні (антибіотики, отримані з бактерій — піоцианін, субтилін, граміцидин, нізин, коліформін, біоспорин; пробіотики і симбіотики — колібактерин, лактобактерин, біфідумбактерин та інші препарати, отримані на основі нормальної мікрофлори; автовакцини — індивідуальні, для лікування хронічних інфекцій; сироватки й гамма-глобуліни — для специфічного лікування інфекційних захворювань; бактеріофаги — для лікування гострих кишкових і гнійно-септичних інфекцій різної локалізації; компоненти бактеріальних клітин — пірогенал, ферменти й пігменти бактеріального походження — піоциінін, продигіозан; стрептоакіназа, амілаза, фібринолізин);
- діагностичні (бактеріальні діагностикуми, токсини, алергени, бактеріофаги, сироватки, рестриктази, еритроцити, сенсибілізовані бактеріальними антигенами або антитілами тощо).
Форма випуску
Бактерійні препарати випускають в рідкому або сухому (ліофілізованому) вигляді в ампулах, флаконах або у вигляді таблеток і драже (для ентерального застосування). Виготовляють, контролюють і застосовують відповідно до інструкцій, затверджених державними органами регулювання (в Україні — Міністерством охорони здоров’я України).
Застосування
Бактеріальні препарати застосовують для профілактики, лікування, діагностики інфекційних хвороб людини, тварин і рослин; їх також використовують у харчовій промисловості, сільському господарстві.
Література
Література
- Войцехівська Л. У., Лизова В. Ю., Недорізанюк Л. П. Вплив бактеріального препарату на формування структури ферментованого суцільном’язового продукту зі свинини // Вісник аграрної науки. 2013. № 3. С. 59–62.
- Asif M. Review on Antimicrobial Agents // Organic and Medicinal Chemistry. 2017. Vol. 1. № 5. P. 1–6. URL: https://juniperpublishers.com/omcij/OMCIJ.MS.ID.555573.php
- Філімонова Н. І., Сілаєва Л. Ф., Дика О. М. та ін. Мікробіологія. 2-ге вид. Харків : Національний фармацевтичний університет ; Золоті сторінки, 2019. 676 с.
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія / За ред. В. П. Широбокова. 3-тє вид., онов. та допов. Вінниця : Нова Книга, 2021. 920 с.
- Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 30.12.2019. URL: https://medhub.info/
Автор
Покликання на цю статтю: Сілаєва Л. Ф. Бактеріальні препарати // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бактеріальні препарати (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.07.2023
