Бадан

Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia)

Бада́н (Bergenia) — рід судинних рослин родини ломикаменеві.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Поширення та екологія
3 Охорона
4 Використання
5 Література
6 Автор ВУЕ

Таксономія і характеристика

Рід нараховує 7–12 видів. В Україні є один культивований вид — бадан товстолистий (Bergenia crassifolia). Вічнозелені трав’яні багаторічні, рідше однорічні рослини, заввишки 6–35 см. Кореневище товсте, горизонтальне, на зламі світло-рожеве. Листки зібрані в прикореневу розетку, великі (10–40 см завдовжки та 5–20 см завширшки), округлі або серцеподібні, на довгих черешках, темно-зелені, шкірясті, блискучі. Край листка цілісний хвилястий або зубчастий. Квітки (до 120) дзвоникоподібні, лілово-червоні, рожеві або білі, зібрані в щиткоподібні суцвіття на верхівці стебла. Оцвітина подвійна, чашечка при основі зросла, пелюстки вільні. Квітки двостатеві, актиноморфні, 5-членні, тичинок 10, зав’язь 2–3-гніздна з 2–3 стовпчиками. Плід — коробочка, насіння дрібне, темно-коричневе. Цвіте в кінці весни на початку літа.

Поширення та екологія

Види роду поширені в горах Центральної, Середньої та Східної Азії, від Афганістану через Гімалаї до Китаю і Кореї. Найвище видове різноманіття баданів зосереджено в Китаї (7 видів, з яких 3 — ендеміки). В Україні бадан товстолистий культивують як декоративну рослину. Росте на скелях, осипах, в тріщинах скель, на кам’янистих схилах гір, по берегах гірських річок, у гірській тундрі альпійського, субальпійського та верхнього гірсько–лісового поясів, в хвойних і змішаних лісах з середньою зімкненістю крон, на узліссях. Світлолюбна рослина, але добре переносить тінь. Зростає на кам’янистих, гірсько-лісових і гірсько-лучних, добре дренованих ґрунтах. Мезофіт, мезотроф.

Охорона

Два види роду (Bergenia pacumbis та Bergenia сiliata) в Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи віднесені до категорії «Найменш загрожені» і не потребують спеціальних заходів охорони. Інший вид — бадан угамський (Bergenia ugamica) є рідкісним вузьколокальним реліктовим видом Західного Тянь-Шаню, потребує збереження і включений до Червоної книги Казахстану (2006) та Червоної книги Узбекистану (2016).

Використання

Види роду є цінними лікарськими рослинами, в кореневищах і листках яких містяться дубильні речовини, флавоноїди, галоїльні похідні, фенологлікозиди, оксикоричні, карбонові, жирні кислоти й амінокислоти, вуглеводи, каротиноїди, мікроелементи й лектини. В офіційній медицині використовують кореневища бадана товстолистого (Rhizomata Bergeniaе crassifoliaе) як в’яжучий, протизапальний та кровоспинний засоби. Застосовують для лікування шлунково-кишкових захворювань, інфекційних захворювань сечовивідних шляхів, за гострої бацилярної і хронічної дизентерії, ентероколітах, в лікуванні ерозії шийки матки, під час сильних менструацій, кровотеч після абортів і фіброми матки. Джерелом лікарської сировини може бути також надземна частина рослини, оскільки за вмістом дубильних речовин вона не поступається кореневищу. У традиційній медицині Індії, Китаю використовують як лікарські інші види роду: бадан язичковий (Bergenia ligulata або Bergenia pacumbis), бадан війчастий (Bergenia ciliata), бадан Стретчі (Bergenia Stracheyi) та бадан пурпуровий (Bergenia purpurascens), які мають ще й протизаплідні, спазмолітичні, гепатопротекторні, антилітіатичні, діуретичні, антриаритмічні, нейропротекторні, знеболювальні властивості. Види роду бадан — гарні декоративні рослини, які висаджують у парках, садах і альпінаріях як морозостійкі ґрунтопокривні. На сьогодні відомі десятки гібридів та сортів бадану. Завдяки високому вмісті дубильних речовин бадан використовують для дублення шкіри. Листки бадану, які перезимували і пройшли природну ферментацію, використовують як замінник чаю («чигірський чай»).

Література

Pan J., Soltis D. Bergenia // Flora of China. 2001. Vol. 8. P. 278–280. URL: http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=2&taxon_id=103824
Мінарченко В. М., Тимченко І. А. Атлас лікарських рослин України. (хорологія, ресурси, охорона). Київ : Фітосоціоцентр, 2002. 172 с.
Indian Medicinal Plants. An Illustrated Dictionary / Ed. by C. P. Khare. Berlin : Springer, 2007. 812 p.
Ruby K., Chauhan R., Sharma S. et al. Polypharmacological Activities of Bergenia Species // International Journal of Pharmaceutical Sciences Review and Research. 2012. № 13. P. 100–110.
Kumar V., Tyagi D. Review on Phytochemical, Ethnomedical and Biological Studies of Medically Useful Genus Bergenia // International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences. 2013. № 2 (5). P. 328–334.
Державна фармакопея України : в 3 т. 2-ге вид. Харків : ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. Т. 3. 732 с.
Koul B., Kumar A., Yadav D. et al. Bergenia Genus: Traditional Uses, Phytochemistry and Pharmacology // Molecules. 2020. № 25 (23). P. 1–19. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/25/23/5555