Багатомовність

Багатомо́вність — багатозначний термін.

Значення терміна

1) Державна мовна політика, відповідно до якої на території держави чи її адміністративно-територіальної одиниці кілька мов мають офіційний статус (див. Офіційна мова).

Багатомовною державою є Швейцарія. За статтею 70 Конституції Швейцарії, чотири мови мають статус офіційної (німецька, французька, італійська та ретороманська). Кантони самостійно визначають свої офіційні мови.

Поряд з офіційною багатомовністю існує також неофіційна багатомовність, за якою всередині країни, крім мови державної, функціонують мови етнічних спільнот — меншин та корінних народів. Офіційними мовами Канади є англійська та французька (стаття 16 Конституційного акта Канади). Однак, за переписом населення 2011, громадяни вказали понад 200 мов як мову рідну чи «домашню» (зокрема, мови іммігрантів і корінних народів), близько 20 % населення повідомило, що говорять вдома іншою мовою, ніж англійська і французька.

2) Здатність людини або групи населення користуватися більше ніж двома мовами. Зокрема, може бути притаманна групам людей, які проживають у поліетнічних регіонах. Наприклад, це характерно для частини мешканців Одеської області України. За переписом населення України (2001), вільно володіють, окрім рідної, мовою своєї національності 15,9 % населення Одеської області, українською — 31,5 %, російською — 38,5 %.

3) У техніці — налаштування пристрою, які дозволяють користувачам послуговуватися більше ніж двома мовами, зокрема й обирати з-поміж них.

Сучасні електронні пристрої, незалежно від країни виробництва, забезпечують можливість користувачеві обирати потрібну мову з переліку. Цю перевагу також надають пошукові системи, що дозволяють налаштувати пошук інформації відповідною мовою.

4) У книговиданні — паралельне чи послідовне подання того самого тексту або різних текстів у межах одного джерела більше ніж двома мовами. ДСТУ 3017:2015 визначає багатомовним видання, що містить текст кількома (багатьма) мовами.

Прикладами багатомовних видань є: «Т. Г. Шевченко. Заповіт: романо-германськими мовами» (Київ, 1983), «Т. Г. Шевченко. Єретик: поема слов’янськими мовами» (Київ, 1991), «Т. Г. Шевченко. Кавказ: поема: переклади мовами народів світу» (Київ, 2003).

Поширеною є практика публікування багатомовних інструкцій з експлуатації електронних пристроїв.

5) У мережі «Інтернеті» — подання сайту кількома мовами з можливістю перемикання на іншу мову.

Додатково

З огляду на європейську інтеграцію України важливо забезпечити доступ до інформації про неї не лише державною українською мовою, а й мовами міжнародного спілкування. Це відбивається у практиці створення в інтернеті сторінок не лише українською, а й англійською та іншими світовими мовами.

Джерела

ДСТУ 3017:2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. С. 12.

Література

1. Pidgin in Use between Europeans and Native Americans in North America, ca. 1540 — ca. 1640 // Anthropological Linguistics. 1989. Vol. 31 (3/4). P. 117–147.
2. Тарасенко О. Л. Мовна політика у багатомовному суспільстві: досвід Європейського Союзу // Економіка та держава. 2010. № 9. С. 104–106.
3. Bakker P. «The Language of the Coast Tribes is Half Basque»: A Basque-American Indian Linguistic Characteristics of Canadians. Ottawa : Minister of Industry, 2011. 24 p. URL: https://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2011/as-sa/98-314-x/98-314-x2011001-eng.pdf
4. Шишкін В. Мова як складник державотворення // Мовознавство. 2013. № 2–3. С. 221–231.
5. Михальчук О. І. Етномовні спільноти в Україні: інтеграція в загальнонаціональний контекст // Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 307–318.
6. Пономаренко В. П. Лінгвістична карта Європи і багатомовність // Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 248.

Див. також

Білінгвізм

Автор ВУЕ

О. В. Малаш

Покликання на цю статтю: Малаш О. В. Багатомовність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатомовність (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2021