Бабізм

Будинок Баба в Ширазі, де він оголосив про свою місію 23.05.1844 (тепер зруйнований)

Бабі́зм (бабі, байані; перс. بابیه‎, від араб. باب‎ — брама, за священним ім’ям ідейного провідника руху — Баба) — європейський термін на позначення осібної релігійної течії й соціально-політичного шиїтського руху в Ірані в середині 19 ст. Самоназва — байані; ідеї руху стали підґрунтям появи бахаїзму.

Історична довідка

Заснований Сейідом (Сійід) Алі-Мухаммадом Ширазі, що 1844 проголосив себе Бабом, тобто «брамою», «ворітьми», крізь які прихований імам передає свої веління вірним. Пізніше повчав про себе як нового пророка, Махді, втілення Бога; а про свою книгу «Байан» — як нове одкровення, покликане замінити Коран у нові часи. Пророкував прихід «Того, Кого явить Бог».

Месіанські й апокаліптичні погляди Баба та його харизматичний вплив знайшли чимало прихильників в умовах кризового персидського суспільства. Збурення в шиїтському середовищі викликали рішучий опір з боку офіційного духовенства і шахського режиму. Арешти, ув’язнення (1848) і страта Баба (1850) призвели до швидкої радикалізації бабідів. Рух набув войовничого характеру, вибухнули збройні повстання проти перської влади.

Активні переслідування бабідів почалися одразу по смерті іранського шаха — Мухаммада Шаха Каджара (пом. 05.11.1848). Найбільші повстання у містах Нейрізі (тепер провінція Фарс, Іран), Йєзді (тепер провінція Йєзд, Іран), Зенджані (тепер провінція Зенджан, Іран), у форті Табарсі (тепер провінція Мазендеран, Іран) тощо були швидко і жорстоко придушені. За різними оцінками, у сутичках з урядовими військами загинуло від 2 до 20 тис. бабі.

Ідеологія

Учення Баба відносять до авраамічної традиції (див. Авраамічні релігії); за змістом синтезувало ідеї ісламу, суфійського містицизму, месіанські настрої шейхітів, сабаїтів, програму релігійних реформ, проповідь соціальної рівності. Стало ідеологією соціального протесту.

В основі — проповідь про Боговстановлену зміну історичних епох, де кожній відповідає новий пророк і нове одкровення (для нових часів — відповідно, Баб і «Байан»). Прибічники Баба вірили у «священне царство бабідів», що буде встановлене після пришестя Махді; обстоювали егалітаризм (у радикальній версії — аж до заперечення світського та релігійного авторитету, зокрема Корану і шаріату). Соціальну базу руху склали переважно селяни, ремісники, дрібна буржуазія. Серед економічних вимог бабідів — послаблення податків, обмеження крупних землеволодінь, свобода торговельної діяльності тощо. Деінде бабідам на короткий час вдалося захопити владу й приступити до втілення принципів «священного царства», розподілу конфіскованого майна.

Влада оголосила бабізм небезпечною єрессю. Після придушення заколотів і повстань радикальні бабіди продовжували боротьбу у підпіллі. Після замаху на шаха (1852) нова хвиля переслідувань практично знищила рух у Персії.

Ідеї Баба розвивали у подальшому представники поміркованого крила, серед очільників якого — Бахаулла.

Значення

Бахаї вважають Баба і бабізм своїми прямими попередниками. 1863 Бахаулла проголосив себе Богоявленням, прихід якого провіщував Баб. Більшість бабідів підтримали нового духовного лідера, незгодні — утворили групу азалітів (за ім’ям Собх-і-Азаля, зведеного брата Бахаулли).

За висновком А. Кримського, рух бабідів уплинув на культурне оновлення Ірану, впровадження ідей і цінностей європейського Просвітництва.

Література

Крымский А. Общий исторический очерк бабизма // Древности восточные. 1913. Т. 4. С. 79–91.
Momen M. The Bábí and Bahá'í Religions, 1844–1944. Some Contemporary Western Accounts. Oxford : George Ronald, 1981. 572 p.
Smith P. A Concise Encyclopedia of the Bahá'í Faith. Oxford : Oneworld, 2000. 396 p.
Afnan M. H. The Genesis of the Bábí-Bahá'í Faiths in Shíráz and Fárs / Еd. and trans. from persian by A. Rabbani. Leiden : Brill, 2008. 426 р.
MacEoin D. The Messiah of Shiraz: Studies in Early and Middle Babism. Leiden : Brill, 2008. 738 p.
Иоаннесян Ю. А. Бабизм: страницы истории, источники, вероучение. Санкт-Петербург : Российский Государственный Педагогический Университет им. А. И. Герцена, 2020. 387 с.