БТР-3

Український БТР-3 на міжнародній виставці EDEX

БТР-3 — колісний чотиривісний плаваючий бронетранспортер, створений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ).

Історична довідка

БТР-3 розробляли з 2000 на основі конструкції БТР-94. Інвестором стала фірма «ADCOM» з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), яка виграла тендер на постачання бронетранспортерів для піхоти морської цієї країни. БТР-3 базується на конструкції БТР-80, але відрізняється посиленою підвіскою, збільшеним внутрішнім об’ємом корпусу, наявністю системи кондиціювання повітря, силової установки західного виробництва і сучасного бойового модуля.

У грудні 2000 був готовий прототип БТР-3, що також позначався БТР-ДА («Дойц-Аллісон» — за назвами виробників двигуна і трансмісії). Він мав німецький дизельний двигун Deutz BF6M1015 потужністю 326 к. с., американську автоматичну трансмісію Allison MD3606 і бойовий модуль українського виробництва КБА-105 «Шквал» із 30-мм гарматою 2А72, 30-мм автоматичним гранатометом АГС-17, 7,62-мм кулеметом ПКТ і двома пусковими установками ПТКР «Конкурс». БТР вміщає 3 члени екіпажу та 6 десантників.

Від лютого 2002 ХКБМ проектувало БТР-3Е (на базі шасі БТР-ДА з бойовим модулем «Шквал») із дешевшими вузлами силової установки — дизельним двигуном УТД-30 з ежекційною системою охолодження і п’ятиступінчатою механічною коробкою передач.

Інша гілка розвитку бронетранспортера — варіант БТР-ДА/70 (проектували з липня 2005). У ньому збережено силову установку БТР-ДА (БТР-3У), встановлено слабше озброєння: баштову кулеметну установку від БТР-70; в останній 14,5-мм кулемет КПВТ замінено на 12,7-мм НСВТ (другий кулемет — 7,62-мм ПКТ — залишено незмінним).

З серпня 2005 ХКБМ розробляло БТР-3Е1 з новим бойовим модулем БМ-3М «Штурм» зі стабілізацією у двох площинах. Цей модуль є компактнішим порівняно зі «Шквалом», але має аналогічний склад озброєння (30-мм гармата ЗТМ-1; 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117; 7,62-мм кулемет КТ-7,62; протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр»). Комплекс керування вогнем складається з оптико-електронного прицільного комплексу ОТП-20, інтегрованого з системою управління стрільбою комплексу «Бар’єр» та стабілізатором озброєння СВУ-500.

У грудні 2008 компанія «Укрспецекспорт» підписала з ХКБМ договір про створення удосконаленого варіанту БТР-3Е1, призначеного для постачання до Таїланду. У нової машини зменшено висоту, вміщує 13 осіб (замість 9), обладнано удосконаленим бойовим модулем БМ-3М і новими засобами радіозв’язку. На БТР-3Е1 встановлено німецький дизельний двигун MTU 6R106TD21 і шестиступінчату трансмісію Allison 3200SP.

Характеристика

БТР-3 за компонуванням аналогічний БТР-80: відділення управління розташовано у передній частині машини, суміщено бойове і десантне — в середній, моторно-трансмісійне — у задній. БТР є повнопривідним (колісна формула 8 Ч 8), чотири передні колеса — керовані. Підвіска коліс — індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами. Для руху на плаву використано водометний рушій.

Корпус БТР-3 — зварної конструкції зі сталевої броні, що забезпечує захист від куль зброї стрілецької та осколків снарядів артилерійських. Машину обладнано автоматичною протипожежною системою (в моторно-трансмісійному відділенні) та системою кондиціонування повітря.

Склад силової установки та озброєння залежить від варіанту БТР.

Таблиця. Технічні характеристики БТР-3
Бойова маса, т	16,5
Екіпаж, осіб	3
Десант, осіб	10
Довжина, мм	7650
Ширина, мм	2900
Висота, мм	2860
Озброєння	30-мм гармата ЗТМ-1(боєкомплект — 350 снарядів), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (боєкомплект — 2000 набоїв), 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117, 2 пускові установки ПТКР «Бар’єр» (боєкомплект — 4 ПТКР)
Потужність двигуна, к. с.	326
Швидкість руху по шосе, км/год	100
Швидкість руху на плаву, км/год	9–10
Запас ходу по шосе, км	600
Запас ходу по пересіченій місцевості, км	360

Таблиця. Технічні характеристики БТР-4Е
Бойова маса, т	21,9
Екіпаж, осіб	3
Десант, осіб	8
Довжина, мм	7650
Ширина, мм	2900
Висота, мм	2860
Озброєння	30-мм гармата КБА–1 або ЗТМ–1 (боєкомплект 400 снарядів), 7,62-мм кулемет ПКТ або КТ–7,62 (боєкомплект 2000 набоїв), 30-мм автоматичний гранатомет АГ–17 (боєкомплект 150 гранат), дві пускові установки ПТКР «Бар’єр» (боєкомплект 4 ПТКР)
Потужність двигуна, к. с.	400
Швидкість руху по шосе, км/год	110
Швидкість руху на плаву, км/год	10
Запас ходу по шосе, км	690

БТР-3 в Україні

До тимчасової окупації Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Росією (2014) БТР-3 усіх модифікацій розглядали тільки як експортний продукт. Початок російської агресії змусив переглянути такий підхід, щоб задовольнити потреби відродженої Національної гвардії України (НГУ). Улітку 2014 НГУ почала отримувати БТР-3 різних модифікацій, які були замовлені Таїландом. Станом на серпень 2015 НГУ мала 50 БТР-3, серед яких БТР-3Е1 і БТР-3К, а також дослідні зразки самохідних мінометів — 82-мм БТР-3М1-1 і 120-мм БТР-3М2-1. Ще 10 БТР-3 НГУ надано 2016.

Наприкінці 2014 пройшов випробування БТР-3Е1У з двигуном УТД-20 і механічною коробкою передач. Однак основними для Збройних Сил України (ЗСУ) стали два інші варіанти, розробку яких розпочали у червні 2015: БТР-3ДА і БТР-3ДА/70. Обидва мали дизелі Deutz, але БТР-3ДА отримав новий корпус, у БТР-3ДА/70 використали нижню частину корпусу БТР-70.

БТР-3ДА і БТР-3ДА/70 2015 допущено до експлуатації в ЗСУ на особливий період. Це дозволило розпочати серійне виробництво, а також створення спеціальних варіантів (наприклад, командирської машини БТР-3К і командно-штабної БТР-3КШ). 2016–2017 ЗСУ отримали 90 БТР-3 у різних варіантах.

Сухопутні війська Збройних Сил України мали понад 32 БТР-3ДА і понад 6 БТР-3Е1, Десантно-штурмові війська ЗСУ — не вказану кількість БТР-3Е1, НГУ — понад 32 БТР-3Е1 (за даними довідника «Військовий баланс» (англ. «Military Balance»), на початок 2022).

БТР-3 активно використовувались ЗСУ та НГУ в антитерористичній операції на Сході України / операції Об’єднаних сил, від лютого 2022 роблять внесок у відбиття повномасштабної агресії РФ проти України.

Експорт

У листопаді 2002 укладено контракт на постачання М’янмі 10 БТР-3Е, в листопаді 2003 — на 50 одиниць, у вересні 2006 — ще на 70. Згодом у М’янмі налагодили складання бронетранспортерів із комплектів вузлів, які постачали з України. До запровадження 2013 ембарго на постачання продукції військового призначення у М’янмі виготовлено близько 240 БТР-3Е.

У листопаді 2005 Нігерія замовила 40 БТР-ДА під позначенням БТР-3УН, доставлені 2006–2007 (30 лінійних БТР-3УН, 6 командирських БТР-3УК, 4 броньованих ремонтно-евакуаційних БТР-3УР). 2007 надано 7 БТР-3Е, 2013 — ще 4 БТР-3Е. Їх для Нігерії постачали без бойового модуля (основне озброєння — 14,5-мм кулемет КПВТ). Усі БТР-3 у Нігерії передано федеральній поліції.

2003 ОАЕ замовили 90 БТР-3У Guardian. Доставили 25 одиниць без бойового модуля «Шквал». Виробництво шасі БТР-3У здійснював Київський бронетанковий завод, броньованих корпусів — Маріупольський завод «Азовзагальмаш».

Судан замовив 120 БТР-3Е1. Після отримання 2012 першої партії з 10 машин ця країна відмовилася від подальших закупівель через нібито низьку якість бойових машин.

Таїланд 2010–2016 отримав 218 бронетранспортерів і машин на їхній базі, серед них — 164 базові машини БТР-3Е1 (із бойовими модулями БМ-3М), 13 броньованих ремонтно-евакуаційних машин БТР-3БР, 12 бойових машин протитанкових ракетних комплексів БТР-3РК (озброєні 4 пусковими установками ПТРК «Бар’єр» із боєкомплектом 16 ракет та 12,7-мм кулеметом НСВТ), 11 81-мм самохідних мінометів БТР-3М1, 8 120-мм самохідних мінометів БТР-3М2, 6 санітарних машин БТР-3С і 4 командно-штабні машини БТР-3К.

Чад отримав 12 БТР-3Е.

Для випробувань БТР-3 постачали Азербайджану (3), Казахстану (2) та США (1).

Література

Ткачук П., Попко С., Харук А. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021). Львів : Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, 2022. 269 с.
The Military Balance. London : The International Institute for Strategic Studies, 2022. 504 p.