А капела


А капела

А капе́ла (італ. a cappella — у стилі капели) — хоровий (ансамблевий) спів без інструментального супроводу, взірець хорового виконавства. У ранньому Середньовіччі «капела» — каплиця, зазвичай не облаштована органом. Пізніше так стали називати місце у католицькому соборі, де розміщувався хор, відтак і сам хор. Із часом виконання вокального твору без акомпанементу здобуло назву «а капела».

В історії римо-католицької церкви розквіт поліфонічного хорового співу, як акапельного, так і в супроводі органу, припав на епоху Відродження. У православному богослужінні традиційно застосовується лише акапельний спів. В українській музиці найзначніші явища а капели постали у 17–19 cт. В естетичній системі бароко 17 ст. — поч. 18 ст. сформувався новий стиль церковного багатоголосся — партесний спів; його розвитку сприяли монастирські та церковно-приходські школи, де відбувалася підготовка регентів, композиторів і співаків. На межі 17–18 ст. виник жанр духовного концерту (Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель). Постали й камерні різновиди а капели — канти і псалми. У 19 ст. різні види акапельного співу успішно розвивали М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, С. Людкевич та ін. Нині хорове мистецтво а капели поширене у більшості країн світу як у культових відправах, так й у світському професійному й фольклорному мистецтвах.

Література

  1. Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в XVII–XVIII ст. Київ, 1978.
  2. Боровик М. К. Становлення багатоголосого хорового співу. Хоровий концерт і його творці // Історія української музики : у 6 т. Київ, 1989. Т. 1.
  3. Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. Київ, Харків, Нью-Йорк, 1996. Ч. 1.
  4. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. Тернопіль, 2017.

Автор ВУЕ

Колядка "Бог предвічний народився" в обр. С. Людкевича. Виконує Національна заслужена академічна капела України "Думка"