Астроблеми

Аризонський кратер

Астроблеми — давні структури на поверхні Землі, що утворилися внаслідок падіння космічних об'єктів.

Назву «астроблема» запропонував 1959 геолог Р. Дітц (США). Він виявив у цих структурах конуси руйнування — борознисті утворення, що мають форму кульового сектора, переважно спрямовані вершиною вгору. Втім, більшість геологів і далі продовжували вважати, що давні кратери на Землі мають ендогенну природу (їх вважали згаслими вулканами або грабенами).

У 1960-ті розпочалося вивчення вибухових кратерів (зокрема, кратерів ядерних вибухів) та ефектів ударного метаморфізму. Дослідники Е. Чао, Ю. Шумейкер i Б. Мадсен знайшли в Аризонському метеоритному кратері (США) силікатні мінерали коесит і стишовіт (поліморфні модифікації кварцу, що утворюються лише за високого тиску). Їх наявність вважають основною петрографічною ознакою ударного метаморфізму.

Наприкінці 1970-х було виявлено аномально високий вміст іридію в тонкому шарі осадових порід межі мезозойської та кайнозойської геологічної ери (близько 65 млн років тому). Іридій належить до сидерофільних елементів і більша його частина міститься в ядрі Землі (у вигляді сплаву із залізом). У гірських породах земної кори надзвичайно рідкісний. У зазначеному шарі концентрація іридію була в 10–100 разів вище звичайної. Вважається, що збагачення шару іридієм сталося внаслідок зіткнення Землі з великим астероїдом (або кількома астероїдами). Це дало підстави для гіпотези Л. Альвареса, за якою зіткнення Землі з одним чи кількома великими астероїдами близько 65 млн років тому призвело до значних кліматичних змін та вимирання динозаврів.

Наприкінці 1980-х виявлено понад сто астроблем; на початок 21 ст. їх кількість досягла майже двохсот. Найбільшими серед них є: Вал Вредефорта в ПАР (діаметр 160 км), кратер Чиксулуб (піво-в Юкатан, 150 км), Садбері (Канада, 130 км), Попігайська западина (90 км, Росія), оз. Манікуаган (85 км, Канада). Кратер Нордлінгер Рис у Німеччині (25 км) є одним з найбільших у Європі та найкраще вивченим.

В Україні налічується сім підтверджених астроблем, серед них— Бовтиська (діаметром 25 км, Кіровоградська обл.), Оболонська (12 км, Полтавська обл.), Іллінецька (7 км, Вінницька обл.), Ротмістрівська (5 км, Черкаська обл.). Вік Бовтиської астроблеми — 80 млн р., Іллінецької — 400 млн р. Всі вони (за винятком Іллінецького кратера) поховані під товстим шаром осадових порід. Їх вивчення здійснювалося за кернами свердловин.

Додатково

Подібні утворення під назвою метеоритних кратерів добре відомі на Місяці, Меркурії та інших небесних тілах, де вони збереглися майже в незмінному вигляді (на відміну від Землі). Іноді їх називають імпактними структурами (від англ. impact — зіткнення, удар). Класичним прикладом є Аризонський кратер у США. Попри його невеликі розміри (діаметр — 1200 м, глибина — близько 180 м) цей кратер чи не найкраще зберіг свій первинний вигляд і його метеоритне походження було доведено одним з перших.

Література

  1. Астроблема // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. С. 30–31.
  2. Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. В.Н. Криводубський, В.І. Солоненко, К.І. Чурюмов. Іллінецька астроблема — найдавніша на Українському кристалічному щитi // Вісник Астрономічної школи. 2004. Т. 5. Вип. 1–2. С. 23–29.
  4. Гуров Е. П., Гожик П. Ф. Импактное кратерообразование в истории Земли. Киев : Институт геологических наук НАН Украины, Гнозіс, 2006. 195 с.
  5. French, Bevan M (1998). Traces of Catastrophe: A Handbook of Shock-Metamorphic Effects in Terrestrial Meteorite Impact Structures. Houston, Texas: Lunar and Planetary Institute. p. 120. LPI Contribution No. 954.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Астроблеми // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астроблеми (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.03.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ