Англо-бірманські війни

А́нгло-бірма́нські ві́йни — три військові конфлікти (1824–1826, 1852–1853, 1885–1887) між Великою Британією та Бірманською імперією, які закінчилися здобуттям Великою Британією повного контролю над територією Бірми (тепер М’янма).

Причини англо-бірманських війн — у прагненні британської адміністрації колонізувати території, суміжні з Британською Індією, розширити сфери впливу на півостровах Індостані та Індокитаї на шкоду інших держав, насамперед Франції. Британці реагували також на спроби правителів Бірми поширити свої володіння на прилеглі до неї невеликі незалежні держави.

Перша англо-бірманська війна

Перша англо-бірманська війна 1824–1826 відбулася в період правління бірманського царя Баджідо й перебування на посаді британського губернатора лорда Амхерста. Завершилася 24.02.1826 укладенням Яндабуського миру. Під контроль Великої Британії потрапили південні області Аракан і Тенассерім, а Бірма зобов’язалася не втручатися в справи сусідніх князівств Ассам, Качар і Джайнті, виплатити контрибуцію (1 млн фунтів стерлінгів), погоджувалася на укладення договору про свободу англійської торгівлі.

Друга англо-бірманська війна

Друга англо-бірманська війна 1852–1853 стала наслідком конфлікту між бірманськими портовими чиновниками й англійськими купцями, які вимагали додаткових привілеїв. Британські торговці намагалися отримати поступки: грошову компенсацію розміром 100 тис. фунтів стерлінгів, дозвіл на прийняття англійського резидента в м. Аві тощо.

Війна закінчилася 20.01.1853 прокламацією про анексію, однак без підписання мирного договору. Перемир’я укладено 30.06.1853 після перевороту в Бірмі та усунення від влади царя Паган Міна. Відповідно до угоди, англо-бірманські торгові відносини були поновлені, а Британська імперія повністю підпорядкувала собі Південну (Нижню) Бірму.

Третя англо-бірманська війна

Третя англо-бірманська війна 1885–1887 вибухнула під час правління царя Тібо з династії Конбаун. Її спричинило дипломатичне зближення між Францією й Бірмою, зокрема домовленість про будівництво залізниці з Французького Індокитаю до м. Мандалая. Британська адміністрація намагалася уникнути посилення позицій Франції. 14.11.1885 розпочалися бойові дії.

28.11.1885 британські війська ввійшли до м. Мандалая. Правитель Тібо капітулював у обмін на збереження життя своєї родини, хоча окремі спроби опору британській адміністрації були до 1887.

Головним наслідком війни стала ліквідація незалежності Бірми та її повна колонізація й підпорядкування Британській імперії (01.01.1886).

26.02.1886 Бірму було включено до складу Британської Індії.

Література

  1. Desai W. S. History of the British Residency in Burma: 1826–1840. Farnborough : Gregg International, 1972. 598 p.
  2. Ерофеев Н. Английскийколониализм в середине XIX века. Москва : Наука, 1977. 254 с.
  3. Harvey G. British Rule in Burma 1824–1942. London : AMS Press, 1992. 100 p.
  4. Webster A. Gentlemen Capitalists: British Imperialism in South East Asia, 1770–1890. London; New York : Tauris Academic Studies, 1998. 282 p.
  5. История Востока : в 6 т. / Под ред. Р. Б. Рыбакова, Л. Б. Алаева, К. З. Ашрафяна и др. Москва : Восточная литература, 2004. Т. 4: Восток в новоевремя (конец XVIII — начало XX в.): Кн. 1. 608 с.
  6. Рубель В. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). Київ : Либідь, 2007. 560 с.
  7. Doveton F. B. Reminiscences of the Burmese War, in 1824–5–6. London : Forgotten Books, 2018. 404 p.

Автор ВУЕ

С. С. Троян


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Троян С. С. Англо-бірманські війни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англо-бірманські війни (дата звернення: 24.02.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2020

Покликання на статтю