Арія

А́рія (італ. aria — мелодія, мотив) — закінчений за побудовою номер чи епізод опери, оперети, ораторії чи кантати, який виконує співак-соліст у супроводі оркестру.

Характеристика

Розрізняють оперні, концертні та інструментальні арії. Концертну арію може супроводжувати гра на клавесині, фортепіано чи у виконанні ансамблю інструментів. В інструментальних аріях соло виконує скрипка, гобой, кларнет, труба чи інший інструмент у супроводі фортепіано, ансамблю чи оркестру.

Аріями інколи називають самостійні концертні п’єси наспівного характеру. У 18 ст. їх можна почути, наприклад, у сюїтах Г. Ф. Генделя, у сучасній українській музиці — у творах Б. Яновського, Ю. Іщенка.

Історична довідка

Попередниками жанру арії вважають давньогрецькі пісні-оди та сольні епізоди в трагедіях чи комедіях. Арія активно розвивалася з кінця 16 та упродовж 17 ст. у зв’язку з появою й розвитком опери. Саме в цей час сформувалися типи арій за характером їх виконання: вихідна арія (представлення головного героя); арія lamentо (італ. — скарга, причитання, стогін) — скорботна; арія di bravura (італ. — бравурна); арія parlante (італ. — розмовна) — речитативного плану, переважно драматична; арія stretta (італ. — кваплива) — з швидкою фінальною частиною; вставна арія та інші. Арія стала віртуозним моментом опери, що спричинив появу нового типу співу bel canto (італ. — прекрасний спів).

Тогочасні арії створювали переважно у тричастинній формі або, рідше, рондо. Найпоширенішою стала арія — da capo (італ., букв. — з голови). Реприза такої арії — точне повторення експозиції.

У 18 ст. розвиток різних типів арій та способів їх виконання пов’язують із оперними реформами К. В. Глюка та В. А. Моцарта, а також бурхливим концертним життям. Арія набула глибокого змісту й стала тісно пов’язаною з дією. Минуле захоплення віртуозністю підкорювалося вимогам образності та драматургії. Формувалися нові явища — вокальні сцени, монологи.

Наступні поштовхи до розвитку арія отримала у зв’язку з реформою Р. Вагнера, французькою ліричною оперою, музичною драмою, веризмом.

На появу української опери (зокрема арії) впливали події в музичному театрі як Західної Європи, так і Російської імперії. Передусім — це шкільний театр 17 — початку 18 ст. (із сольними вокальними епізодами). Перші постановки п’єс Я. Гаватовича з використанням української мови та українських пісень відбулися 1619 у м. Кам’янці-Струмиловій (тепер м. Кам’янка-Бузька Львівської обл.). Згодом виникали театри в панських маєтках, де ставили опери та водевілі, у 18 ст. у містах з’явилися т. з. громадські театри, зокрема, оперні (у містах Одесі, Житомирі, Полтаві, Харкові, Києві). Це стало поштовхом до створення опер для композиторів українського походження М. Березовського («Демофонт») та Д. Бортнянського («Алкід», «Сокіл»). Вокалісти підхопили і розповсюджували по всій Європі арії з їхніх опер. Справжній розквіт арій в Україні настав у творчості С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, П. Сокальського, М. Аркаса (старшого), А. Вахнянина. Особливість української арії — використання типового українського народного мелосу.

Традиції попередників продовжили українські композитори 20 ст. Б. Лятошинський, В. Фемеліді, Б. Яновський, В. Золотарьов, С. Жданов, Ю. Мейтус, В. Рибальченко, М. Тіц, К. Данькевич, Г. Майборода, В. Губаренко, М. Скорик та ін.

Література

  1. Широкова В. Ария, её типы и разновидности // Анализ вокальных произведений / Под ред. О. П. Коловского. Ленинград : Музыка, 1988. 352 с.
  2. Ariа // Словник іноземних музичних термінів та виразів / Ред.-упоряд. В.В. Павленко. Вінниця : Нова Книга, 2005. С. 30–31.
  3. Литвинова О. Арія // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С.88–89.
  4. Гречишкіна Н. Ф. Особливості концертного виконання оперної арії. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. 106 c.
  5. Ewans E. Performing Opera: A Practical Guide for Singers and Directors. London; New York : Bloomsbury Methuen Drama, 2016. 352 p.

Автор ВУЕ

Н. М. Кушка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Арія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арія (дата звернення: 25.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ