Аріабхата

Пам'ятник у м. Пуне

Аріабха́та (Аріаба́та) (або Арьябхата, санскр. आर्यभट, 476–550, Кусумапурі, тепер ― Патна, Індія) ― астроном і математик.

Аріабхата

(आर्यभट)

Рік народження 476
Місце народження Кусумапурі
Рік смерті 550
Місце смерті Кусумапурі
Напрями діяльності Астрономія, математика


Життєпис

Достовірних відомостей про життя немає. Надійно встановленим уважають лише рік народження ( Аріабхата зазначив його в трактаті «Аріабхатія»).

Радше за все, народився в північно-західній Індії, на території царства Ашмака. У юнацькі роки для продовження освіти переїхав у царство Магадха, де навчався в буддистському (див. Буддизм) монастирі Наланда й написав основні праці. За деякими джерелами певний час очолював навчальну частину монастиря.

Наукова діяльність

Відомі назви двох творів Аріабхати: «Аріабхатія» (499) та «Аріабхата-сіддханта». До нашого часу дійшов лише перший з них. У цьому творі у віршованій формі викладено дашагітіку (систему чисел, астрономічні константи й таблицю синусів), ганітападу (математичні операції та дії над числами), калакрийу (календар, розрахунки з’єднань планет і рухи небесних тіл по епіциклах), (основи сферичної астрономії й розрахунки затемнень Сонця й Місяця).

У математичної частини трактату «Аріабхатія» наведено відомості щодо добування квадратного й кубічного коренів (у математиці) у десятковій системі числення; формули для площі кола (у геометрії) й об’єму сфери; наближене значення числа π, розрахунок довжини гіпотенузи за довжинами катетів, розв’язування рівняння квадратного, що виникає в задачах на відсотки складні; правила підсумовування рядів трикутних, квадратних і кубічних чисел.

Аріабхата вважав, що планети розташовані в певній послідовності в міру віддалення їх від Землі, яку він уважав центром Всесвіту (див. Геоцентризм). А саме: Місяць, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн.

В астрономічній частині «Аріабхатії» наведено доволі точні дані щодо розмірів Землі й Місяця. Для діаметра Землі зазначено величину 13 440 км (сучасне значення ― 12 742 км). Отже, похибка становила не більше за 5,5 %. Відношення діаметра Землі до діаметра Місяця Аріабхата визначив як 10/3 (сучасне значення ― 3,66).

«Аріабхатія» суттєво вплинула на весь подальший розвиток математики й астрономії в Індії.

Визнання

Іменем Аріабхати названо: кратер метеоритний на Місяці; перший індійський супутник штучний Землі, запущений 19.04.1975 за допомогою ракети-носія й призначений для вивчення Сонця, земної іоносфери й космічних рентгенівських джерел; вид бактерій, виявлений 2009 у стратосфері.

Праці

Âryabhaṭa. The Âryabhatîya. An ancient Indian work on mathematics and astronomy. Tr. W. E. Clark. Chicago, 1930.

Література

  1. Бонгард-Левин Г. М. Ариабата и его время // Природа, 1976. № 8 С. 94–102.
  2. Володарский А. И. Астрономия в древней Индии // Историко-астрономические исследования. 1976. № 12. С. 237–251.
  3. Володарский А. И. Ариабхата: К 1500-летию со дня рождения. М.: Наука, 1977. 112 с. (Научно-биографическая серия).
  4. Володарский А. И. Очерки истории средневековой индийской математики / Отв. ред. д.ф.-м.н. проф. Б. А. Розенфельд. М.: Наука, 1977. 184 с.
  5. Колчинский И.Г., Корсунь А.А., Родригес М.Г. Астрономы: Биографический справочник. 2-е изд., перераб. и доп. Киев: Наукова думка, 1986. 512 с.
  6. Еремеева А. И., Цицин Ф. А. История астрономии (основные этапы развития астрономической картины мира). М.: Изд. МГУ, 1989.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Аріабхата // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аріабхата (дата звернення: 3.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.03.2020

Покликання на статтю