Архітектурний пейзаж

Архітектурний пейзаж. «Гардський міст» Г. Робера 1786 (полотно, олія)
Архітектурний пейзаж. Боричів Тік і Андріївська церква в Києві.
Рисунок К. П. Мазера, 1851.
Архітектурний пейзаж. Будівництво собору святого Петра в Римі. Настінний розпис кін. 16 ст. в інтер’єрі Апостольського палацу в Ватикані.
Фото Вечерського В. В.
Архітектурний пейзаж. Острів Ескулапа в Римі.
Мідерит Дж. Б. Піранезі, 1762
Архітектурний пейзаж.
Почаївська лавра з заходу.
Акварель Т. Шевченка, 1846
Архітектурний пейзаж.
Клеванський замок.
Кольорова літографія за малюнком Н. Орди 1872-1874

Архітекту́рний пейза́ж — зображення в живопису і графіці творів архітектури: будівель, споруд, їхніх комплексів, ансамблів у природному чи антропогенному середовищі, як реальних, так і запроектованих чи вигаданих.

Може належати до пейзажного живопису як його різновидність, а також до архітектурної графіки.

Характеристика

У створенні архітектурного пейзажу головним є розуміння художником архітектури і реалістичне та водночас художньо образне (див. Образ художній) зображення її.

Виник в Стародавньому Римі (фрески у віллах у м. Помпеях), набув розвитку у пізньому Середньовіччі, особливо в ілюмінованих (див. Ілюмінування) рукописах (напр., часослов герцога Беррійського, 15 ст.), самостійне значення отримав у мистецтві італійського Ренесансу як зображення ідеального світу — уявних досконалих міст і відповідних споруд у них [місто Сфорцинда Філарете (Антоніо ді П’єтро Аверліно, 1400–1469), ідеальне місто А. Дюрера, архітектурні пейзажі П’єро делла Франческа (1420–1492), Рафаеля].

У 16–17 ст. набули популярності зображення відомих міст (Рим, Венеція), окремих архітектурних споруд (собор святого Петра в Римі), включно з монументальним живописом (настінні розписи в Апостольському палаці в м. Римі, тепер — Ватикан). У ранньомодерний час найбільшою збіркою міських архітектурних пейзажів у графічному виконанні було 6-томне картографічне видання «Атлас міст світу» («лат. Civitates orbis terrarum»), що публікувалося у м. Кельні протягом 1572–1618 картографом Георгом Брауном (1542–1622) і гравером Францом Гогенбергом (1535–1590). З цього видання походить датований 1617–1618 розфарбований мідерит Абрагама Гогенберга (1578–1653), виконаний за малюнком Ауреліо Пассаротті (1560–1609) кін. 16 — поч. 17 ст., що зображує архітектурну панораму м. Львова (найдавніше зображення міста).

Майстрами ведут — зображень міських панорам і перспективних видів — у 18 ст. були А. Каналетто, Бернардо Беллотто (1721–1780), Ф. Гварді. Майстром графічного архітектурного пейзажу (іноді — фантастичного) був Джованні Баттіста Піранезі (1720–1778).

В епоху Романтизму кін. 18 — 1-ї пол. 19 ст. популярними стали зображення романтичних руїн античних і середньовічних архітектурних споруд (переважно храмів, замків і гробниць) Ю. Робера, К. Д. Фрідріха, архітектора К. Ф. Шинкеля.

В Україні

В Україні майстром архітектурного пейзажу був Т. Шевченко. Численні архітектурні пейзажі України створили іноземні художники, які побували тут: Карл Петер Мазер (1807–1884, Швеція), Н. Орда. Архітектурний пейзаж посідає важливе місце у творчості українських архітекторів А. Добровольського, В. Єжова, О. Слєпцова.

Література

  1. Вечерський В. В. Тарас Шевченко й усвідомлення національної архітектурної традиції // Українська культура. 2013. № 8 (1016). С. 10–19.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурний пейзаж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурний пейзаж (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ