Архітектурний пейзаж
Архітекту́рний пейза́ж — зображення в живопису і графіці творів архітектури: будівель, споруд, їхніх комплексів, ансамблів у природному чи антропогенному середовищі, як реальних, так і запроєктованих чи вигаданих.
Може належати до пейзажного живопису як його різновид, а також до архітектурної графіки.
Характеристика
У створенні архітектурного пейзажу головним є розуміння художником архітектури і реалістичне та водночас художньо образне (див. Образ художній) зображення її.
Виник в Стародавньому Римі (фрески у віллах у м. Помпеях), набув розвитку у пізньому cередньовіччі, особливо в ілюмінованих (див. Ілюмінування) рукописах (напр., часослов герцога Беррійського, 15 ст.), самостійне значення отримав у мистецтві італійського ренесансу як зображення ідеального світу — уявних досконалих міст і відповідних споруд у них [місто Сфорцинда Філарете (А. ді П’єтро Аверліно; 1400–1469; Італія), ідеальне місто А. Дюрера, архітектурні пейзажі П. делла Франческа (1420–1492; Італія), Рафаеля].
У 16–17 ст. набули популярності зображення відомих міст (Рим, Венеція), окремих архітектурних споруд (собор Святого Петра в Римі), включно з монументальним живописом (настінні розписи в Апостольському палаці в м. Римі, тепер Ватикан). У ранньомодерний час найбільшою збіркою міських архітектурних пейзажів у графічному виконанні було 6-томне картографічне видання «Атлас міст світу» («лат. Civitates orbis terrarum»), що публікував у м. Кельні протягом 1572–1618 картограф Г. Браун (1542–1622) і гравер Ф. Гогенберг (1535–1590; обидва — тепер Німеччина). З цього видання походить датований 1617–1618 розфарбований мідерит А. Гогенберга (1578–1653), виконаний за малюнком А. Пассаротті (1560–1609) кін. 16 — поч. 17 ст., що зображує архітектурну панораму м. Львова (найдавніше зображення міста).
Майстрами ведут — зображень міських панорам і перспективних видів — у 18 ст. були А. Каналетто, Б. Беллотто (1721–1780), Ф. Гварді. Майстром графічного архітектурного пейзажу (іноді — фантастичного) був Дж. Б. Піранезі.
В епоху Романтизму кін. 18 — 1-ї пол. 19 ст. популярними стали зображення романтичних руїн античних і середньовічних архітектурних споруд (переважно храмів, замків і гробниць) Ю. Робера, К. Д. Фрідріха, архітектора К. Ф. Шинкеля.
В Україні
В Україні майстром архітектурного пейзажу був Т. Шевченко. Численні архітектурні пейзажі України створили іноземні художники, які побували тут: К. П. Мазер (1807–1884, Швеція), Н. Орда. Архітектурний пейзаж посідає важливе місце у творчості українських архітекторів А. Добровольського, В. Єжова, О. Слєпцова.
|
Література
- Вечерський В. В. Тарас Шевченко й усвідомлення національної архітектурної традиції // Українська культура. 2013. № 8 (1016).
С. 10–19.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурний пейзаж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурний пейзаж (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.02.2021
