Арбітраж міжнародний комерційний

Арбітра́ж міжнаро́дний комерці́йний — приватний спосіб вирішення спорів, що є альтернативою судовому процесу. Базується на волевиявленні сторін щодо розгляду певного спору незалежною третьою стороною — арбітражним трибуналом. Сторонами спору можуть бути держави, фізичні та юридичні особи. Арбітражне рішення є остаточним і обов’язковим для виконання.

Історична довідка

Особливого поширення набув у Середньовіччі: у такий спосіб торговці вдавалися до мирного розв’язання спорів. Набув поширення зокрема серед учасників ярмарків та користувачів середземноморського та балтійського торгових шляхів. Державне регулювання арбітражу вперше запроваджене в період Нового часу (у 17 ст. в Англії).

Необхідність міжнародного регулювання зумовлена потребою в універсальних правилах щодо визнання та виконання арбітражних угод і арбітражних рішень. Першим міжнародним документом у цій сфері став Договір про союз південноамериканських держав із питання процедурного права, підписаний у м. Монтевідео 11.01.1889.

Характеристика

Міжнародний комерційний спір

Застосовують у спорах із міжнародним елементом: сторони можуть належати до різних країн або сторони з однієї країни можуть домовитись про виконання договору на території іншої країни.

Предметом спору можуть бути будь-які комерційні правовідносини, наприклад торгівля товарами та послугами, комерційне представництво, будівельний підряд, інвестування, страхування, перевезення вантажів та пасажирів.

Арбітражна угода

Спір можна вирішити шляхом арбітражу лише у випадку наявності між сторонами арбітражної угоди.

Арбітражна угода має такі особливості:

домовленість сторін про вирішення спорів між ними шляхом арбітражу, замість судового процесу;
визначає механізм вирішення спору;
визнана й обов’язкова для виконання в переважній більшості країн світу.

Арбітражні регламенти й інституції

Арбітражна угода, як правило, містить положення про застосування регламенту певної арбітражної інституції. Серед таких відомими є Міжнародний арбітражний суд, Лондонський суд міжнародного арбітражу та Сінгапурський міжнародний арбітражний центр.

Регламент містить положення про початок арбітражного процесу, формування арбітражного трибуналу та процедуру, яку застосовують під час арбітражу.

Місце арбітражу

Місце арбітражу визначає право якої країни будуть застосувати до процедурних аспектів арбітражу. Наприклад, якщо сторони обрали місцем арбітражу м. Лондон, арбітражна процедура і правила щодо оскарження арбітражного рішення будуть підпорядковані англійському праву.

Арбітражний трибунал

Положення про призначення і склад арбітражного трибуналу визначені в арбітражній угоді сторін, арбітражному регламенті або законодавстві місця арбітражу.

Трибунал не має повноважень розглядати спори, що виходять за межі арбітражної угоди, однак може самостійно вирішувати, чи належить той чи інший спір до його юрисдикції.

Арбітражне рішення

Арбітражне рішення рівнозначне рішенню суду: воно є остаточним і обов’язковим для виконання, може бути оскаржене в суді лише у випадках, передбачених законодавством місця арбітражу.

Арбітражне рішення, винесене в одній країні, може бути визнане й виконане на території іншої країни. Ця норма передбачена Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (1958), сторонами якої є 172 країни.

Джерела

Протокол про арбітражні застереження (Женева, 24 вересня 1923). URL: https://treaties.un.org/pages/LONViewDetails.aspx?src=LON&id=555&chapter=30&clang=_en
Конвенція про виконання іноземних арбітражних рішень (Женева, 26 вересня 1927). URL: https://treaties.un.org/pages/LONViewDetails.aspx?src=LON&id=556&chapter=30&clang=_en
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958). URL: https://icac.org.ua/arbitrazh/pravovi-resursy/
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1976. Із змінами й доповненнями від 6 грудня 2010). URL: https://uncitral.un.org/en/texts/arbitration/contractualtexts/arbitration
Типовий закон ЮНСІТРАЛ (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 11 грудня 1985. Із змінами й доповненнями від 4 грудня 2006). URL: https://uncitral.un.org/en/texts/arbitration/modellaw/commercial_arbitration
Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4002-12#Text

Література

Born G. International Commercial Arbitration : in 2 vol. 3rd ed. Alphen aan den Rijn : Wolters Kluwer, 2009.
Blackaby N., Partasides C., Redfern A. Redfern and Hunter on International Arbitration. 7th ed. Oxford : Oxford University Press, 2023. 832 p.

Автор ВУЕ

А. О. Шаленний

Покликання на цю статтю: Шаленний А. О. Арбітраж міжнародний комерційний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арбітраж міжнародний комерційний (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2025