Ар'я Самадж

Даянанда з Гуджарату

А́р’я Сама́дж (санскрит आर्य समाज, ārya samāja — товариство аріїв, товариство просвітлених) — релігійно-реформаторський рух в індуїзмі.

Історична довідка

Виник 1875 у м. Бомбеї (тепер м. Мумбаї, Індія). Об’єднав до 1,5 млн індуїстів. Засновник руху — Даянанда з Гуджарата (Мулшанкар Тіварі; 1824–1883), який прийняв ім’я Сарасваті на знак пам’яті про свого вчителя-бра́гмана, знавця Вед.

Основою реформаторської програми стало гасло «Назад, до Вед!». Даянанда вважав, що багатовікова традиція індуїзму викривила початковий зміст Вед, і закликав повернутися до «витокового» єдинобожжя. Ведійські гімни були потрактовані монотеїстично (див. Монотеїзм): різні імена ведійських богів витлумачені як різні іпостасі єдиного Вищого Божества.

Поряд із тим, Ар’я Самадж закликав відмовитися від інституту професійного жрецтва, спадкової кастової системи, деяких індуїстських звичаїв [напр., традиції саті (самоспалення вдів), дитячих шлюбів тощо]. Серед релігійних практик важливе місце посіли обряди жертвоприношення, які дотепер здійснюють за аналогією до ведичних ритуалів, щотижнево, у спеціальних храмах. Ритуал супроводжується запалюванням олії, молитовними декламаціями, хоровим співом або скандуванням гасел ведично-великоіндійського характеру.

Попри звернення до монотеїзму, Ар’я Самадж не пішов на зближення з ісламом чи християнством, навпаки, обстоював осібну релігійну ідентичність. Гасло «Назад, до Вед!» містило не так заклик до відродження індійської консервативної давнини, як прагнення протидії ісламу й християнству, захист національної культури. Протестуючи проти іноземного впливу, члени Ар’я Самадж неодноразово й активно підтримували антиколоніальні національно-визвольні рухи кін. 19 — поч. 20 ст.

Після 1908 вплив руху почав спадати, кількість його послідовників — меншати.

Значення

Діяльність Ар’я Самадж сприяла розвитку освіти в Індії (зокрема жіночої), покращенню ставлення до представників нижчих каст і «недоторканих».

Реформаторський дух Даянанда Сарасваті й заснованого ним товариства були суголосними з основними ідеями прихильників «Брагмо самадж» під проводом Кешабчондро Сена (1838–1884). Утім, Даянанда критикував і засуджував його реформи з утвердження міжкастових і міжрелігійних шлюбів, особливо за прагнення до міжрелігійного діалогу. Рух Ар’я Самадж підтримував самобутність національної індійської культури, наполягав на обмеженні іноземних впливів. Явний ухил у стародавні індійські традиції зумовили його масовіший склад та інакші політичні позиції.

На поч. 21 ст. Ар’я Самадж існує лише як невелика релігійна громада, члени якої дотримуються релігійних практик, розроблених ще Даянандою Сарасваті. Члени товариства вивчають Веди й щодня здійснюють домашні ведичні обряди. Підтримують зв’язки з індуїстами, особливо з бра́гманами-пандитами, знавцями Вед.

Література

  1. Андросов В. П. Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь. Москва : Ориенталия, 2011. 448 с.
  2. Індія: давнина і сучасність : в 2 вип. 2-ге вид., допов. та уточ. Київ : Інститут всесвітньої історії НАН України, 2016.
  3. Edwin Ng. Buddhism and Cultural Studies. London : Palgrave Macmillan UK, 2016. 270 р.

Автори ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титаренко О. Р., Титаренко В. В. Ар'я Самадж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ар'я Самадж (дата звернення: 17.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.08.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ