Апорії Зенона
Апо́рíї Зенóна (грец. ἀπορία — безвихідь; від ἀ — заперечна частка і πόροϛ — вихід) — висунуті Зеноном із Елеї твердження про уявні, на перший погляд, парадоксальні ситуації щодо множини й одиничного, руху і спокою, дискретності й неперервності, плинності та незмінності. Для читача (слухача) апорія постає як непереборна суперечливість у міркуванні.
Історична довідка
Про такі незвичні твердження античного філософа Зенона писали Платон, Аристотель, Симплікій, Філопон, Фемістій, Плутарх, Діоген Лаертій та ін.; згадували понад 40 його апорій (натепер відомі лише декілька).
Характеристика
Апорії у Зенона мали форму епіхейреми — скороченого умовиводу, засновками якого є ентимеми. За Діогеном Лаертським, Зенон висловився: «якщо я зроблю вигляд, ніби мене сварять, я не відчую, і коли мене похвалять»: тут незвичні і спосіб мислення, і апорія як його форма.
Зенон використав апорію для підтримки вчення Парменіда про Єдине як невід’ємне від абсолютності спокою (продемонструвавши, що рух у розмірковуваннях постає суперечливим, а отже — відносним). За Платоном, «мистецтво Елейське» переконує, що одне й те саме є подібним й неподібним, єдиним і множинним, нерухомим і рухомими. Плутарх твердив, що використання апорій було складовою зенонівського мистецтва заганяти ідейного опонента у глухий кут; наводив міркування Тимона зі Фліунту про «двомовність» Зенона в умінні сперечатися.
Одна із найвідоміших апорій Зенона — «Ахіллес», яка, за Аристотелем, зводиться до наступного: найшвидший бігун не наздожене найповільнішого, позаяк потрібно, щоби перший досяг тієї точки, звідки почав рух другий; оскільки повільніший щоразу просуватиметься трохи далі, то незмінно випереджатиме. Апорія веде до необхідності потрактування шляху бігунів як нескінченності. Тоді швидконогий Ахіллес ніколи не зможе наздогнати повільну в русі черепаху.
Інша знаменита апорія Зенона — «Стріла»: стріла, яка летить, насправді стоїть на місці. Тут формально-логічно обґрунтована неможливість помислити рух без пастки протиріччя: в польоті стріла летить і водночас перебуває у спокої, оскільки кожної миті польоту займає тотожне собі місце у просторі; оскільки час складається з множини «зараз» чи «тепер», то стріла є непорушною відносно себе. В апорії «Стадій» йдеться про однакові тіла, що рухаються з однаковою швидкістю у протилежних напрямках повз нерухомі тіла: тоді виникає парадокс, коли пройдена ними одинична відстань начебто рівна подвійній (див. ілюстрацію).
Вважають, що філософові належить міркування: чим ширше коло наших знань, тим більшою є дотична межа до «океану незнання», який оточує зростаючий «острівець» відомого; отже, мірою збільшення знань — більшає і незнання. Вплив цієї апорії фіксується, зокрема, у вченні К. Поппера про фальсифікованість (можливість заперечення) знання.
Значення
Загалом апорії Зенона демонструють конструктивну роль консерватизму та догматизму в мисленні при зустрічі з проблемою, пов’язаною із суперечністю між спостереженням емпіричного факту та його осмисленням. Цим апорія відмінна від парадоксу.
Література
- Плутарх. Порівняльні життєписи : в 2 т. / Пер. з давньогрец. Й. Кобів, Ю. Цимбалюк, В. Туренко. Київ : Стилет і Стилос, 2023–2024.
- Платон. Апологія Сократа. Діалоги. Харків : Фоліо, 2017. 405 с.
- Parrochia D. Mathematics and Philosophy. Hoboken : John Wiley & Sons, 2018. 352 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Поліщук О. П. Апорії Зенона // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апорії Зенона (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.05.2020
