Аорси

Ао́рси (грец. Ἄορσοι; лат. Aorsi), сарматське плем’я або племінне об’єднання (див. Сармати), що населяло територію від Південного Уралу до Нижнього Поволжя та Азовського моря.

З аорсами ототожнюються сарматські пам’ятки цих регіонів 2 ст. до н. е. — сер. 1 ст. н.е. За відомостями Страбона, вони мешкали у степах Північного Прикаспію («Верхні аорси») та вздовж течії річки Дону.

Аорси були як кочівниками, так і землеробами. Вони контролювали торговельні шляхи, що проходили через Кавказ і Середню Азію та брали активну участь у військово-політичних подіях в Причорноморському регіоні, зокрема в династичних конфліктах у Боспорському царстві в середині 1 ст. до н. е. та у середині 1 ст. н. е.

У 2 половині 1 ст. н. е. частина аорсів із Подоння-Поволжя зайняли степи між Дніпром та Дністром. Деякі джерела дають підстави вважати, що в ті часи в Північно-західному Причорномор’ї утворилося міцне військово-політичне угруповання «Аорсія».

У 2 ст. н. е. аорси увійшли до аланського об’єднання. У пізніших джерелах не згадуються.

Література

Шилов В. П. Аорсы (историко-археологический очерк) // История и культура сарматов. Саратов : Издательство Саратовского университета, 1983. С. 34–35.
Смирнов К. Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. Москва : Наука, 1984. 184 с.
Скрипкин А. Азиатская Сарматия: проблемы хронологии и её исторический аспект. Саратов : Издательство Саратовского университета, 1990. 303 с.
Симоненко А., Лобай Б. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в I в. н. э. (погребения знати у с. Пороги). Киев : Наукова думка, 1991. 112 с.
Кузнецов В. Очерки истории алан. Владикавказ : Ир, 1992. 392 с.
Скрипкин А. Яньцай, аорсы, аланы // Вестник Волгонградского государственного университета. Серия 4: История. Регионоведение. Международные отношения. 2018. Т. 23. № 3. С. 93–98.

Автор ВУЕ

О. П. Гончаров

Покликання на цю статтю: Гончаров О. П. Аорси // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аорси (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2020