Антрацитівський район

Антраци́тівський рай́он — адміністративно-територіальна одиниця у складі Луганської області.

Географічне розташування

Розташована у південній частині області. Межує на півночі з Перевальським районом і Лутугинським районом, на сході — з Довжанським районом (усі — Луганська область), на південному заході — з Шахтарським районом Донецької області, на півдні — з Куйбишевським р-ном Ростовської області (державний кордон України з Росією — близько 25 км). Територія — 1 7000 км2. На 2019 р-н поділяється на 6 селищних і 8 сільських рад. Виділяють також 6 селищ міського типу: Єсаулівка, Іванівка, Красний Кут, Маломиколаївка, Нижній Нагольчик, Фащівка. Районний центр — м. Антрацит (до складу р-ну не входить).

Район розташований у межах Донецького кряжу, на півночі рельєф підвищений (до 300–350 м). Загалом рельєф розчленований, з глибоко врізаними долинами. На півдні Антрацитівського району, уздовж державного кордону простягається Нагольний кряж — невелика височина з гострими вершинами, стрімкими схилами ярів та балок. Район розташовано в межах великих тектонічних елементів Донецької складчастої споруди — Боково-Хрустальської та Чистяківської синкліналей (див. Синкліналь), що ускладнені повздовжніми й поперечними розривними порушеннями.

Ґрунти — чорноземи дернові та щебенюваті, на півдні — чорноземи звичайні та глибокі. Рослинний покрив значно змінений людиною. Територією району тече ріка Міус, у яку впадають невеликі річки Кріпенька й Нагольна. З північного схилу Донецького кряжу стікають ріки Вільхівка та притоки Сіверського Дінця. Поверхневі, підземні води і ґрунти впродовж 20 ст. зазнавали інтенсивного антропогенного навантаження. Є необхідність постійного відкачування підземних вод із закритих шахт для недопущення підтоплення. Ділянки природної лісостепової рослинності та насаджені ліси охороняються в ландшафтних заказниках «Бокове-Платове», «Степові розлоги», «Нагольний кряж».

Клімат

Клімат — помірно континентальний. Середньодобові температури липня — +22 °С, січня — –7,5 °С. Улітку може довго панувати спекотна погода, денні температури повітря від +27 до +30 °С, трапляються суховії. Середньорічна кількість опадів у центрі Антрацитівського району — 500 мм, на півдні — 480 мм.

Історія

До початку 19 століття територія району була слабо заселена. У 19 столітті тут з’явилися козацькі села й хутори та маєтки німецьких колоністів. На межі 19–20 століть було виявлено багаті поклади антрациту. Розпочалося будівництво шахт, навколо яких виникали шахтні селища. За постановою 1936 на території Донецької області УРСР утворено Боково-Антрацитівський район. 1962 райцентр, м. Бокове-Антрацит, перейменовано на м. Антрацит. Відповідно, змінено назву самого району. З його складу були виведені території всіх міст, які разом із сусідніми селищами утворили окремі міські ради. З травня 2014 район перебуває під контролем представників окупаційної адміністрації РФ.

Промисловість

З кінця 19 століття експлуатуються багаті поклади кам'яного вугілля. На Нагольному кряжі виявлено невеликі родовища золота та поліметалевих руд.

Населення

Загальна кількість населення — 30,1 тис. осіб (2019, оцінка), густота — близько 18 осіб/км2. Національна структура населення (2001, перепис): українці (62,8 %), росіяни (35,7 %), білоруси (0,4 %), татари (0,2 %) та інші. За віковими групами: до 17 років — 20,5 %, 18–64 роки — 61,5 %, 65 років і більше — 18 %. За статевими групами: жінки (53,2 %), чоловіки (46,8 %). Українську мову вважали рідною 46,51 % жителів, рос. — 53,10 % тощо. Порівняно з 1991 населення скоротилося на 15 %. Після початку бойових дій на Сході України частина населення Антрацитівського району виїхала до інших регіонів. Рівень урбанізації — близько 55 %. Найбільші населені пункти (2019, оцінка): селища міського типу Іванівка (7,1 тис. осіб), Красний Кут (2,4 тис. осіб), Фащівка (2,2 тис. осіб). Точні дані відсутні.

Економіка та промисловість

Господарство Антрацитівського району орієнтоване на обслуговування потреб провідної вуглевидобувної галузі. Також наявні підприємства харчової промисловості, металообробки, ремонту гірничошахтного обладнання. Виявлено численні місця нелегального видобутку вугілля (підземним і відкритим способом) — так звані копанки, зокрема між селищами міського типу Маломиколаївкою і Штерівкою тощо. Наприклад, у 1990-х почалося освоєння Бобриківського родовища золота: збудовано кар’єр, згодом шахту завглибшки 40 м. Через невисоку рентабельність видобуток золота був припинений 2008. Попри техногенне забруднення ґрунтів розвивалося сільське господарство, що спеціалізується на вирощуванні зернових, соняшнику, овочів. Населені пункти району тривалий час були ресурсом робочої сили для шахт. Розвинена гуртова торгівля вугіллям, продтоварами.

Транспорт

Територією Антрацитівського району проходить магістральний автошлях Е50 Дніпро — Донецьк — Довжанський, а також залізниця Дебальцеве — Довжанська. Наявна розгалужена мережа залізничних під’їзних колій.

Освіта

Населення значною мірою користується закладами освіти, культури й охорони здоров’я в містах Антрациті, Хрустальному (до 2016 — м. Красний Луч), Боково-Хрустальному (до 2016 — м. Вахрушеве), Міусинську, Ровеньках та інших, що розташовані усередині району, але не входять до його складу. На 2014 власне в Антрацитівському районі — близько 30 шкіл, у селищах міського типу, зокрема Єсаулівці, Іванівці, Фащівці, також дитсадки, селищні клуби, при яких були аматорські худ. колективи, літній дит. табір «Солов’їний гай». У районі височини Могили Мечетної — кілька курганів епохи міді — бронзи.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. Т. 13: Луганська область. 939 с.
  2. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ : Державна служба статистики України, 2019. 83 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/06/zb_chnn2019.pdf

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Антрацитівський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антрацитівський район (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ