Антер
Áнтер (грец. Ἀντέρως, лат. Anterus; у слов’янській православній традиції Анфір; дата народження невідома, м. Петілія-Полікастро, тепер регіон Калабрія, Італія — 03.01.236, м. Рим, Італія) — церковний діяч, Папа Римський (235–236), мученик, вшанований як святий.
|
Антер (Ἀντέρως) | |
|---|---|
| Народження | ?«?» не є числом |
| Місце народження | Петілія-Полікастро |
| Смерть | 03.02.236 |
| Місце смерті | Рим |
| Напрями діяльності | церковний діяч |
Про життя Антера бракує даних. Імовірно, народився у сім’ї вихідців із Греції, був вільновідпущеником. Наступник папи Понтіана, якого імператор Максиміан І Фракієць заслав на каторжні роботи на о. Сардинію, де той і помер. Понтифікат Антера був коротким — з 21.11.235 по 03.01.236.
Псевдо-Ісидор (середньовічний невідомий укладач збірки папських декреталій) приписує Антеру декреталію, що окреслювала умови, за яких єпископи могли переходити з однієї кафедри на іншу. Згідно з «Книгою пап» («Liber Pontificalis»), Антера засудили на смерть за наказ збирати та зберігати документи, що засвідчували діяння перших мучеників.
Похований у катакомбах св. Калліста у м. Римі; перший понтифік, похований у крипті пап. Могилу Антера виявлено в 1854. Його мощі зберігаються, зокрема, у Миколаївській обителі в м. Форт-Маєрсі (штат Флорида, США).
Дні поминання: у католиків — 3 січня, у православних — 5 серпня (за юліанським календарем).
Література
- Задворный В. Л. История Римских пап. Москва, 1995. Т. 1. С. 96.
- Levillain Ph. The Papacy: An Encyclopedia. London : Routledge, 2002. P. 63, 557.
- Rendina С. I Papi. Storia e segreti. Roma : Newton Compton, 2015. 754 р.
- Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 1. 392 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Антер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антер (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.03.2020