Англосаксонський період

Англосаксо́нський пері́од, англосаксонське завоювання — епоха в історії Великої Британії, пов’язана з процесом її завоювання германськими племенами англосаксів (англів, саксів, ютів і фризів) у 5–6 ст.

Англосаксонське завоювання розпочалося в середині 5 ст. масовим вторгненням германських племен із північного узбережжя Німеччини й півострова Ютландія (тепер Данія). Просування англосаксів углиб країни супроводжувалося потужним опором кельтського населення, який очолив виходець зі знатної римської сім’ї Амвросій Авреліан. Його війська здобули низку перемог над англосаксами. Серед найважливіших бойових зіткнень кельтських племен з англосаксами — битва біля Бадонського пагорба (тепер у графстві Дорсет; кінець 5 або початок 6 ст., точна дата невідома), після якої англосакси впродовж кількох десятків років не поновлювали своїх атак.

Ім’я Амвросія Авреліана пов’язують з Арторіусом, який здобув 12 перемог над завойовниками і згаданий в «Історії бриттів» історика Неннія. Ймовірно, саме його постать стала зразком для формування легендарного образу короля Артура (див. Артуріана) в пізнішому лицарському епосі про короля Артура й лицарів Круглого столу. Від часу битви біля Бадонського пагорба до середини 6 ст. у центральних районах країни було змішане населення бриттів і саксів.

Під час бойових зіткнень 571 і 577 було вбито трьох кельтських королів і захоплено кельтські центри в теперішніх містах Глостері, Сайренсестері та Баті. Англосакси остаточно розгромили кельтів на території сучасного графства Вілтшир (584–592).

До 600 завоювання території Англії завершилося (Уельс і Шотландію не було захоплено). Місцеве населення було частково германізовано або знищено. Інша частина переселилася на півострів Арморіка (тепер півострів Бретань у Франції) і стала основою для етногенезу бретонців.

До початку 7 ст. на завойованих англосаксами землях утворилося сім англосаксонських королівств: Ессекс, Суссекс, Вессекс (королівства саксів), Мерсія, Нортумбрія, Східна Англія (королівства англів) і Кент (королівство ютів). Відповідно на означення 7–8 ст. в історії Англії використовується термін «семикоролів’я» або «гептархія». 829 більшість англосаксонських земель об’єднав під своєю владою вессекський король Егберт. Цим часом датується створення королівства Англії як єдиної держави.

Література

  1. Davies N. The Isles. A History. Oxford; New York : Oxford University Press, 2001. 1296 p.
  2. The Oxford History of Britain / Ed. by K. Morgan. Oxford; New York : Oxford University Press, 2010. 821 p.
  3. Kearney H. The British Isles: A History of Four Nations. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 380 p.
  4. Тищик Б. Й. Велика Британія: історія державності і права (V — початок ХХІ ст.). Львів : Світ, 2017. 355 c.
  5. Wall M. Anglo-saxon Age: the Birth of England. Stroud : Amberley Publishing, 2017. 272 p.

Автор ВУЕ

М. О. Рудь


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рудь М. О. Англосаксонський період // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англосаксонський період (дата звернення: 24.02.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2020

Покликання на статтю