Амеби

Acanthamoeba polyphag

Аме́би (від грец. ἀμοιβη — зміна, перетворення) — одноклітинні найпростіші, що входять до типу (царства) амебозоїв. Це представники роду амеб (Amoeba) родини амебових (Amoebidae) ряду голі амеби (Аmoebina). До амеб іноді відносять представників різних класів конозних амебозоїв.

Характеристика

Спільною ознакою всіх амеб є відсутність щільних клітинних клітинних покривів, нестала форма тіла (крім черепашкових амеб), наявність добре помітних псевдоподій, що постійно з’являються і зникають, за допомогою яких вони пересуваються і живляться.

Рід амеб налічує 14 видів. Типовим представником є амеба звичайна, або амеба-протей (Ameba proteus), досить великий за розміром одноклітинний організм до 0,5 мм у діаметрі, який можна побачити неозброєним оком. Свою назву отримала на честь давньогрецького бога Протея, який, за міфами, міг набувати різних образів. Цитоплазма амеб має зовнішню щільну зону — ектоплазму і внутрішню більш рідку — ендоплазму. Клітина містить одне велике ядро, інколи їх кілька, два типи вакуоль (скоротливу і травну). Функція скоротливої вакуолі полягає у підтриманні водно-сольового балансу, травна вакуоля — це частинка їжі, що перетравлюється, а також різноманітні включення поживних речовин.

Розмножується амеба поділом навпіл. Статевий процес — як виняток. У несприятливих умовах здатна до утворення цисти. Живиться завдяки фагоцитозу або піноцитозу: захоплює псевдоподіями здобич (дрібніші одноклітинні організми, частинки чи краплі органічних речовин), з яких у цитоплазмі формуються травні вакуолі.

Поширення та екологія

Амеби мешкають у прісній воді, вологому ґрунті та в організмах тварин.

Значення

Низка представників роду Entamoeba є коменсалами, що мешкають у кишківнику людини; серед них амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica) може спричинити небезпечну хворобу амебіаз.

Література

  1. Карпов С. А. Система протистов. Санкт-Петербург; Омск : Омский государственный педагогический университет, 2000. 216 с.
  2. Новожилов Ю. К., Гудков А. В. Mycetozoa // Протисты / Под ред. С. А. Карпова. Санкт-Петербург : Наука, 2000. С. 417–450.
  3. Довгаль И. В. Эти непростые простейшие. Харьков : Основа, 2009. 92 с.
  4. Piers A. Amoeba. New York : Open Road Media, 2017. 232 p.

Автор ВУЕ

С. В. Межжерін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжерін С. В. Амеби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амеби
Дата звернення: 24.01.2020.


Оприлюднено


Оприлюднено:
02.01.2020

Посилання на статтю