Алтинтаг

Altyn Tagh grassland and snow.jpg

Алтинта́г, Алтуньшань ― гірський ланцюг у Центральній Азії, на північному краю Тибетського нагір’я (північно-західне відгалуження гірської системи Куньлунь, заввишки до 7723 м), розташований на південному сході Сіньцзян-Уйгурського автономного району в західній частині Китаю. Алтинтаг витягнувся з південного заходу на північний схід майже на 800 км (найвища точка ― 6161 м). Він формує природний кордон Тибетського нагір’я з пустелею Гобі та вододіл басейнів річок Тарим і Цайдам і розділяє Таримську западину (північ) та Цайдамську улоговину (південь). У межах Алтинтагу, уперше описаного (1876) М. Пржевальським, виокремлюють три райони: південний захід (найвища частина масиву зі скелястими хребтами Токкуздавантаг та Актаг, укритими льодовиками та сніжниками, заввишки понад 5500 м), центр (найнижча та найвужча слабо розчленована частина масиву з пересічними висотами 3000–3500 м), північний схід (низка коротких, укритих невеликими сніжниками пасом, заввишки понад 4500 м). Алтинтаг складений докембрійськими (див. Докембрій) кристалічними породами гірськими (гнейсами, сланцями, філітами). Поміж корисних копалинруди нікелеві, руди платинові, руди хрому, свинцю, цинку.

Клімат різко континентальнийі контрастний, посушливий. Найбільші річки (Черчента її притоки) прорізають південно-західну частину масиву, у його центрі річкової мережі немає. Для передгір’їв характерні кам’янисті пустелі, у долинах зростають кущі ефедри та солянки, чагарники саксаулу й тамариксу (значні простори оголені), на безлісних схилах гір ― гірсько-степова рослинність та альпійські луки. Тваринний світ бідний, представлений дикими яками, антилопами, нахурами блакитними (блакитними баранами) тощо.

Література

  1. Синицын В. М. Центральная Азия. Москва : Географгиз, 1959. 456 с.
  2. Физическая география Китая. Москва : Мысль, 1964. 740 с.
  3. Словарь географических названий зарубежных стран / Сост. Л. И. Аненберг и др. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Недра, 1986. 459 с.
  4. Авдонин В. В. и др. География. Москва : Росмэн, 2007. 623 с.
  5. 中国国家地理 / 马跃 主编. 2版. 北京 : 光明日报出版社, 2010. 255 页
  6. Xiaofeng H. National Geographic Atlas of China. Beijing : Encyclopedia of China Publishing House, 2011. 585 p.
  7. Ryavec K. E. A Historical Atlas of Tibet. Chicago : University of Chicago Press, 2015. 216 p.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко

Покликання на цю статтю:
Івченко А. С. Алтинтаг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алтинтаг (дата звернення: 15.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 23.10.2019