Аладаглар

Demirkazik Crest of Aladag Mountains in Nigde Turkey.jpg

Аладагла́р, Антитавр — найвищий хребет гірської системи Центрального Тавру на півдні Туреччини, у межах ілів (провінцій) Нігде, Адана і Кайсері. Довжина — 45 км, ширина — 20 км. Геологічна будова — палеозойські відклади (див. Палеозойська ера).

Аладаглар

Тип хребет гірський
Країни Туреччина
Регіон Азія
Найвища точка Кизилкая (3767 м)
Ширина (км) 20
Довжина (км) 45

Назва походить від отомансько-турецького Ala Dag — висока гора, в перекладі з турецької — строкаті гори.

Умовно поділяється на три приблизно однакові за довжиною ділянки (по 15 км), де більше 60 вершин заввишки понад 3000 м. Найвищі піки: Кизилкая (3767 м), Демірказик (3756 м), Калди (3736 м), Емлер (3723 м) і Кизил’яр (3654 м). Рельєф масиву належить до альпійського типу, для якого характерні льодовикова ерозія, численні долини, зубчасті хребти та піки.

Середземноморський клімат приморських схилів Тавру — спекотне безхмарне літо та дощова зима. Середні температури: січня — +5°С, липня — +32°С; річна сума опадів різна: 800–1300 мм на зовнішніх схилах і 500–900 мм на внутрішніх схилах, що звернені углиб півострова Мала Азія.

1995 у центральній частині масиву створено Національний парк Аладаглар (або Гори Аладаг) площею 545,24 км2. Місцеві пейзажі вирізняються унікальними природними пам’ятками: гірські піки, круті й стрімкі скелі з льодовиками, високогірні плато, каньйони, долини, ущелини, печери та водоспади Капузбаші (7 водоспадів, найвищий — 70 м), де підземні води вириваються з гротів у прямовисній скелі.

Схили гір (до висоти 2000 м) вкриті переважно хвойними лісами різноманітних порід (сосна, ялина, кедр, модрина, кілька видів ялівця); вище кордону лісу у вологих улоговинах подекуди поширені альпійські луки, а в менш вологих місцях зростають пустельні й напівпустельні гірські рослини — полин, ксерофіти тощо. У гірських лісах водяться благородний олень, лань, косуля, кабан, леопард, шакал, вовк, лисиця, ведмідь, борсук, а на безлісних горах —бородатий козел і муфлон.

Аладаглар — єдиний в Туреччині масив для альпінізму з маршрутами до 7+ рівня складності. Найпопулярніші походи — період травня–червня. Одним із найпривабливіших місць для туристів є плато семи озер, що розташоване на висоті понад 3000 м. Набувають поширення спостереження за птахами, спелеологічні наукові дослідження (карсту і печер).

Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.

Література

  1. McNeill J. R. The Mountains of the Mediterranean World. An Environmental History. Cambridge : Cambridge University Press, 1992. 424 р.
  2. Toroğlu E., Ünaldi Eser Ü. Ecologic Conditions of Vegetation on the Aladaglar (Taurus Mountain) // Fırat University Journal of Social Science. 2008. Vol. 18 (2). Р. 23–49.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Івченко А. С. Аладаглар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аладаглар (дата звернення: 19.11.2019).