Айвазовський, Іван Костянтинович

Айвазовський, Іван Костянтинович

Айвазо́вський, Іва́н Костянти́нович (Гайвазовський; рос. Айвазовский, Иван Константинович; справжнє прізвище та ім’я — Айвазян, Ованес; 29.07.1817, м. Феодосія, Крим, тепер Україна — 02.05.1900, м. Феодосія, Крим, тепер Україна) — художник-мариніст і баталіст, академік (з 1844), почесний член (з 1887) петербурзької Академії мистецтв, член багатьох зарубіжних академій.

Айвазовський, Іван Костянтинович

Справжнє ім’я Ованес
Справжнє прізвище Айвазян
Рік народження 1817
Місце народження Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна
Рік смерті 1900
Місце смерті Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна
Alma mater Академія мистецтв імператорська
Напрями діяльності мистецтво образотворче

Життєпис

Походив із вірменської родини, яка певний час мешкала у Галичині, потім переселилася до Криму. Навчався у феодосійському повітовому училищі, потім — у сімферопольській гімназії. Першим учителем малювання був Й. Л. Гросс. 1833–1837 І. Айвазовський навчався у петербурзькій Академії мистецтв (педагоги М. Воробйов, Ф. Таннер, О. Зауервейд); вплив на творчість І. Айвазовського мав також К. Брюллов. 1837 І. Айвазовський отримав золоту медаль Академії мистецтв за картину «Штиль» і був направлений у Крим для самостійної роботи. У вересні 1839 І. Айвазовський відвідав Петербург, де отримав атестат про закінчення Академії та дворянство. 1840 вирушив до Італії. З 1842 багато подорожував Європою (Італія, Голландія, Франція, Англія, Іспанія, Португалія). 1844 повернувся до Росії. З 1844 — художник Головного морського штабу, професор петербурзької Академії мистецтв (з 1847), член Товариства південноросійських художників в Одесі (з 1894).

Будинок в якому жив художник (м. Феодосія)

Діяльність

І. Айвазовський написав близько 6 тис. творів. У творчості І. Айвазовського були кримський, російський, західноєвропейський, знову кримський та інші періоди. Манера І. Айвазовського синтезувала впливи італійських, французьких, голландських, російських митців. І. Айвазовський звертався до живопису та графіки, використовував пейзажний та портретний жанри («Прощання Пушкіна з морем», 1877; «Портрет Ганни Саркісової», 1881; «Автопортрет», 1892 та 1898). Проте І. Айвазовського вважають насамперед визначним мариністом. Писав море в усіх його станах та при будь-якому освітленні. Композиції створював нечасто, але сюжет обирав так, щоб людські фігури виконували лише функції стафажу, а основну роль відігравало море («Очерет на Дніпрі», 1857; «Чумацька валка», 1862; «Весілля на Україні», 1891; «Мандри Посейдона по морю», 1894; «Наполеон на острові св. Єлени», 1897). Часто митець використовував історичні сюжети, героїчні та батальні сцени, але основним залишалося зображення морської стихії («Бій у Хіоській протоці, 1848; «Бриг „Меркурій”, атакований двома турецькими кораблями», 1892). Особливе місце у творчості Айвазовського-мариніста посідає мотив бурі та корабельної аварії, до якого під впливом мистецтва романтизму І. Айвазовський звертався неодноразово («Дев’ятий вал», 1850; «Місячний пейзаж з корабельною аварією», 1863; «Буря на Льодовитому океані», 1864; «Море», 1864; «Буря на Північному океані», 1865; «Аварія корабля», 1876; «Гроза», 1889; «Корабель „Марія” під час шторму», 1892; «Серед хвиль», 1898).

З кінця 1830-х створив численні пейзажі Криму («Ялта», 1838; «Місячна ніч у Гурзуфі», 1839; «Кав’ярня в Криму», 1847), пізніше звертався до зображення природи і побуту України («Вид Одеси», 1846; «Чумаки в степу вночі», 1855; «Український пейзаж», 1868; «Млин на березі річки. Україна», 1880; «Під час жнив на Україні», 1891) та ін. У картинах батального жанру І. Айвазовський відобразив різні етапи історії вітчизняного військово-морського флоту («Чесменський бій», 1848; «Похід Олега на Царград», 1887), а також події Кримської війни («Осада Севастополя», 1859). Сам І. Айвазовський під час війни був у м. Севастополі, навесні 1854 там було відкрито виставку його творів.

І. Айвазовський займався меценатською діяльністю. 1865 І. Айвазовський заснував у Феодосії першу в Криму художньої школу-майстерню, 1880 — Картинну галерею. І. Айвазовський — ініціатор будівництва у Феодосії торгового порту, залізниці та водогону. Брав участь у археологічних розкопках на околицях Феодосії, збудував нове приміщення археологічного музею.

Нагороди

Нагороджений імператорським орденом Святого князя Володимира (1865), орденом Білого орла (1893), орденом Святого Олександра Невського (1897), усі — Росія; орденом Спасителя (1859; Греція); орденом Почесного легіону (1857; Франція), кількома орденами Туреччини та ін.

Література

  1. Барсамов Н. Иван Константинович Айвазовский. Москва, 1962.
  2. Барсамов Н. С. Айвазовский в Крыму. Симферополь, 1967.
  3. Вагнер Л., Григорович Н. Айвазовский. Москва, 1970.
  4. Феодосийская картинная галерея им. И. К. Айвазовского. Киев, 1981.
  5. Хачатрян Ш. Айвазовский известный и неизвестный. Самара, 2000.
  6. Чурак Г. Айвазовский. Москва, 2008.

Автор ВУЕ