Адопціонізм

Хрещення Христа. Художник Хуан Фернандес де Наваретте, бл. 1567

Адопціоні́зм (від лат. аdoptio — всиновляти) — у християнстві — термін на позначення христологічних учень, які заперечували Божественну природу Ісуса Христа і вважали його людиною, всиновленою Богом з благодаті.

Характеристика

Виник у ранньому християнстві 2–3 ст. як течія в межах монархіанства (поряд або й раніше за модалізм). Його прибічники розвивали інакше розуміння «синівства» Христа: заперечували боговлюднення, природу Христа як істинного Бога, другої іпостасі Трійці, передвічного Сина Божого. Прагнули зберегти принцип єдності Бога. Вважали Ісуса простою людиною, в якій містилося Слово Боже; сходження Святого Духа у мить хрещення Ісуса тлумачили як набуття ним Божественного начала.

Громада адопціан діяла в м. Римі, була піддана гонінням. Серед відомих провідників адопціан — Феодот з Візантії (з його ім’ям пов’язане перше достовірне свідчення про відлучення інакодумця від церкви), Феодот Молодший, Артемон, Павло Самосатський та ін. Вчення поширилося переважно на східних теренах Римської імперії. З боку ортодоксального християнства було визнано єрессю й засуджено Антіохійськими соборами 268–269.

Значення

Вплив адопціонізму позначився на антіохійській богословсько-екзегетичній школі, підживив ґрунт для виникнення несторіанства (5 ст.). У 8 ст. поширився в Іспанії та Франкському королівстві. У 12 ст. ідеї адопціонізму (неоадопціонізм) розвивав П’єр Абеляр, пізніше — Дунс Скот, Франсіско Суарес, Георг Калікст (1586–1656) та ін., європейські антитринітарні рухи (див Антитринітаризм).

Література

  1. Ehrman B. D. Lost Christianities: The Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew. Oxford : Oxford University Press, 2005. 294 р.
  2. Loke A. T. E. The Origin of Divine Christology. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 262 р.
  3. Talbert Ch. H. The Development of Christology during the First Hundred Years: and Other Essays on Early Christian Christology. Supplements to Novum Testamentum. Leiden : Brill, 2011. 204 р.
  4. Зема В. Адопціонізм, філіокве та Київська митрополія // Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації / Відп. ред. В. Смолій. Kиїв : Інститут історії України, 2020. С. 245–273. URL:http://resource.history.org.ua/item/0015169

Автор_ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Адопціонізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адопціонізм (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.11.2020

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶