Агітація передвиборча

Агіта́ція передви́борча — діяльність, яку здійснюють суб’єкти виборчого процесу задля переконання виборців голосувати за або проти кандидата, партії чи питання, що є предметом референдуму.

Найчастіше передвиборча агітація — це політична реклама в друкованих та електронних засобах масової інформації, виступи, інтерв'ю, зовнішня реклама, розповсюдження агітаційної продукції, публічні дебати, звернення, прес-конференції, масові заходи, демонстрації, пікетування, зустрічі з виборцями тощо.

Характеристика

Передвиборчу агітацію потрібно відрізняти від інформаційного забезпечення виборів, що передбачає ознайомлення з правами громадян, процедурами, місцями голосування, висвітлення виборчого процесу в цілому на принципах всебічності та об’єктивності. Фундаментальною проблемою передвиборчої агітації у будь-якій демократичній країні є суперечність між свободою вираження поглядів та необхідністю уникнення маніпулювання вибором громадян з боку політичних суб’єктів, а також забезпечення їхньої формальної рівності й конкуренції.

Законодавство докладно регламентує передвиборчу агітацію. Її здійснюють коштом передвиборчих фондів, вона має чіткі часові межі — від реєстрації суб’єкта виборів до дня, що передує дню голосування (т. зв. день тиші). З іншого боку, громадяни мають право вільно вести агітацію, всебічно обговорювати передвиборні програми, якості кандидатів.

У деяких країнах (Албанія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Словаччина, Словенія, Фінляндія) задля рівності суб’єктів передвиборчої агітації їм надають ефірний час у медіа коштом державного бюджету, а в низці країн ЄС (Бельгія, Данія, Велика Британія, Ірландія, Норвегія, Португалія, Франція, ФРН) платна передвиборча агітація в засобах масової інформації заборонена.

Передвиборча агітація в Україні

Українське законодавство забороняє підкуп виборців, агітацію з боку іноземних громадян, розміщення передвиборчої агітації у громадському транспорті, на будинках і в приміщеннях органів влади, установ, організацій державної та комунальної форм власності.

Для забезпечення рівності та змагальності виборчого процесу в Україні кандидатам гарантують однакові умови проведення масових заходів, оренди приміщень, обирають єдиний зразок інформаційних плакатів для виборчих дільниць, засоби масової інформації встановлюють однакові розцінки розміщення політичної реклами.

Джерела

  • Про вибори народних депутатів: Закон України від 25.03.2004 № 406-14 // Відомості Верховної ради України. 2012. № 10–11.
  • Про вибори Президента України: Закон України ред. від 01.01.2016 №474-14 // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 14.
  • Про місцеві вибори: Закон України від 14.07.2015 № 595-8 // Відомості Верховної Ради України. 2015. № 37.

Література

  1. Буян К. Виборчі технології як засіб маніпулювання електоральними настроями // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. 2008. Вип. 14.
  2. Орбан-Лембрик Л. Соціально-психологічні уроки передвиборчих маніпуляцій // Соціальна психологія. 2009. № 3.
  3. Шведа Ю. Вибори від А до Я. Настільна книга менеджера виборчої кампанії. Львів: Астролябія. 2014. 372 с.

Див. також

Агітація

Автор ВУЕ

Ю. М. Біденко

Покликання на цю статтю:
Біденко Ю. М. Агітація передвиборча // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агітація передвиборча (дата звернення: 17.11.2019).