Аграфи


Агра́фи (від а… — заперечний префікс і грец. γράφω — писати) — вислови, приписувані Ісусу Христу, які не зафіксовані в текстах канонічних Євангелій. Основні джерела аграфів:

  • новозавітні твори, за винятком Євангелій (апостольські послання);
  • апокрифічні твори, апокрифічні Євангелія (Євангеліє від Томи, Євангеліє від євреїв, Євангеліє назареїв, Євангеліє евіонітов та ін.);
  • твори отців церкви та інша ранньохристиянська література (Климента Александрійського, Дидима Сліпця, Оригена).

Один із найвідоміших аграфів: «Блаженніше давати, ніж брати» («Діяння святих апостолів»). Ознаки достовірності вислову Ісуса Христа:

  • давність і непошкодженість джерела, що містить вислів;
  • відповідність аграфів духу євангельських слів;
  • конструктивна узгодженість і схожість із традиційними євангельськими зворотами.

На існування неканонічних висловів Ісуса Христа звернули увагу вже перші історики церкви, наприклад, Євсевій Кесарійський. У 18 ст. німецький теолог Й. Ґ. Кернер уперше системно вивчив аграфи, а також увів термін аграфи (1776). Дослідник і його послідовники (наприклад, А. Реш) вважали, що не всі вислови Ісуса Христа були записані в Євангеліях — частина передавалася в усній традиції ранньої церкви і лише згодом була зафіксована. Такі записи дійшли до пізніших часів різними мовами: грецькою, латинською, сирійською, коптською, арабською, слов’янською. Зокрема, аграфи збереглися в творах Мефодія Олімпійського, написаних слов’янською мовою. Аграфи — велика цінність для дослідників Нового Завіту. Вони допомагають зрозуміти, як розвивалася християнська традиція.

Література

  1. Свенцицкая И. С. Апокрифические Евангелия: Исследования, тексты, комментарии. Москва: «Присцельс», 1996. 200 c.
  2. Таубе М. Аграфа. О незаписанных в Евангелии изречениях Иисуса Христа. Москва: Новоспасский мужской монастырь : О-во любителей церковной истории, 2012. 212 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Предко О. І. Аграфи // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Аграфи (дата звернення: 21.09.2019).