АН-32

Ан-32 — двомоторний турбогвинтовий легкий військово-транспортний літак, який створено на Київському механічному заводі (тепер «Антонов» Державне підприємство). Основою для Ан-32 був літак Ан-26. Своєю чергою, на базі Ан-32 спроєктовано військово-транспортний літак Ан-132.

Зміст

1 Історична довідка
2 Модифікації
3 Характеристика
4 Служба
5 Ан-32 в Україні
6 Література
7 Автор ВУЕ

Історична довідка

1969 в конструкторському бюро О. Антонова було створено турбогвинтовий легкий військово-транспортний літак Ан-26. Він користувався значним попитом за кордоном, однак для експлуатації у високогірних районах літаку не вистачало потужностей. 1975 уряд Індії офіційно звернувся до Міністерства авіаційної промисловості СРСР із проханням про транспортний літак, придатний для експлуатації в Гімалаях.

Загальним керівником проєкту призначили авіаконструктора В. О. Гарвардта (1930–1989; тепер Україна), безпосереднім — авіаконструктора Ю. П. Сердечного (нар. 1931).

У новій машині, що отримала позначення Ан-32, поєднали готові вузли планера Ан-26 і силової установки від середнього транспортного літака Ан-12. Застосування такого підходу дало змогу створити літак у дуже стислі терміни — вже 09.07.1976 прототип Ан-32 вперше піднявся в повітря.

Ан-32 успішно пройшов конкурсні випробування в Індії, перемігши конкурентів — італійський літак Fiat G.222 та канадський De Havilland Canada DHC-5.

1983 на Київському авіаційному виробничому об’єднанні (тепер Серійний завод «Антонов») почався серійний випуск, який тривав до 2012 (з перервою впродовж 1997–2004). Загалом виготовили 373 Ан-32.

Модифікації

Ан-32 — базовий варіант, який комплектували індійським або радянським бортовим обладнанням (в останньому випадку використовували неофіційне позначення Ан-32А).
Ан-32Б — варіант із бортовим обладнанням, що відповідало радянським військовим стандартам. З’явився 1987. Призначений як для військових, так і для цивільних споживачів; 1995 отримав цивільний сертифікат.
Ан-32П — пожежний літак із двома зовнішніми баками для води загальною місткістю 8 тис. л (упродовж 1993–2008 виготовлено 11, зокрема 6 нових і 5 переобладнаних із раніше випущених транспортних літаків).
Ан-32МП — морський патрульний варіант зі спеціальним обладнанням виробництва США та Ізраїлю. 1997 переобладнано 2 літаки для Військово-морських сил Мексики.
Ан-32Б-100 — варіант із двигунами зменшеної потужності для експлуатації в рівнинних районах. 2000 переобладнано 1 екземпляр.
Ан-32RE — модернізований військово-транспортний варіант для Військово-повітряних сил Індії. Повністю оновлене бортове обладнання, вантажопідйомність збільшено з 6,7 до 7,5 т. 2009 підписано контракт на модернізацію 105 літаків. 40 із них модернізовано 2010–2015 на Державному підприємстві «Завод 410 цивільної авіації» (м. Київ), решту з 2015 вдосконалюють в авіаремонтній майстерні м. Канпур (Індія) при допомозі українських фахівців.
Ан-132 — глибока модернізація Ан-32, яку реалізувало Державне підприємство «Антонов» спільно з науково-технічним центром King Abdulaziz City for Science and Technology з Саудівської Аравії. Літак отримав авіоніку американської фірми Honeywell і двигуни канадської фірми Pratt & Whitney Canada PW 150. Літак-демонстратор Ан-132Д здійснив перший політ 31.03.2017. Однак у квітні 2019 партнери з Саудівської Аравії відмовилися від співпраці і проєкт зупинили.

Характеристика

Ан-32 — двомоторний моноплан усуціль металевої конструкції з високо розташованим прямим крилом і класичним хвостовим оперенням. Конструкція планера назагал відповідає Ан-26, але з деякими змінами. Діаметр повітряних гвинтів Ан-32 значно більший, ніж тих, які використовують на Ан-26. З цієї причини довелося перекомпонувати мотогондоли — двигуни розмістили не під крилом, а над ним.

Літак обладнано турбогвинтовими двигунами АІ-20Д потужністю 5180 кінських сил. Їх запуск забезпечує турбостартер ТГ-16М. Потужність двигунів порівняно з Ан-26 збільшилася на 83 %, завдяки чому Ан-32 може діяти з високогірних аеродромів у розрідженому повітрі.

Конструкція фюзеляжу аналогічна Ан-26, але вантажопідйомність і місткість збільшені. Літак Ан-32 може перевозити:

до 6700 кг вантажу;
50 солдатів;
42 парашутистів (на відкидних сидіннях уздовж бортів);
24 поранених (на ношах, які фіксують до спеціальних стійок у три яруси). У разі потреби Ан-32 використовують як бомбардувальник — на чотирьох тримачах по боках фюзеляжу можна підвішувати бомби калібром до 500 кг.

Радіонавігаційне обладнання Ан-32 забезпечує польоти в простих і складних метеорологічних умовах, зокрема вночі. У його складі — метеорологічний радар.

Таблиця. Технічні характеристики
Модифікація	Ан-32Б
Екіпаж, осіб	3–5
Розмах крила, м	29,2
Довжина літака, м	23,7
Висота літака, м	8,75
Площа крила, м²	74,98
Маса літака, кг	17 400
Нормальна злітна маса, кг	25 500
Максимальна злітна маса, кг	27 000
Максимальна маса вантажу, кг	6 700
Потужність двигунів, к. с.	2 × 5180
Максимальна швидкість, км/год	530
Крейсерська швидкість, км/год	460
Практична стеля, м	9400
Максимальна дальність польоту з вантажем масою 4300 кг, км	2050
Максимальна дальність польоту з вантажем масою 6700 кг, км	800

Служба

Найбільшим експлуатантом Ан-32 залишаються Військово-повітряні сили Індії, які 1984–1991 отримали 118 літаків цього типу. Ними озброєно 7 ескадрилей військово-транспортної авіації. Досі Ан-32 (зокрема модернізовані Ан-32RE) залишаються найбільш масовими військово-транспортними літаками Військово-повітряних сил Індії. 75 літаків 1987–1991 отримав Афганістан. 1987 і 1993–1997 Перу придбало 32 Ан-32, їх експлуатують у різних родах військ, а також у поліції. Менші кількості Ан-32 (зокрема вживаних) придбали Збройні сили Мексики, Колумбії, Хорватії, Шрі-Ланки, Бангладеш, Анголи, Ефіопії, Екваторіальної Гвінеї та Судану. Останні шість виготовлених Ан-32Б 2011–2012 надійшли до Військово-повітряних сил Іраку. У цій країні Ан-32Б використовують не лише як транспортні літаки, але й як бомбардувальники — для боротьби з ісламськими бойовиками.

Понад 120 Ан-32 у різний час купували цивільні авіакомпанії. На 2020 у цивільній авіації майже десяти країн експлуатували 25 таких літаків. 2005 протипожежні Ан-32П експортували до Лівії (4 літаки).

Ан-32 в Україні

2007–2008 Спеціальний авіаційний загін Міністерства України з надзвичайних ситуацій (м. Ніжин; з 2013 — Спеціальний авіаційний загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій) отримав 4 літаки Ан-32П. Їх використовують для гасіння пожеж в Україні (зокрема, 2016 — пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова, 2020 — лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження) та за кордоном (наприклад, 2021 — лісових пожеж у Туреччині). У грудні 2021 Державна служба з надзвичайних ситуацій замовила ще один Ан-32П, проте виконанню цього замовлення завадило повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну (див. Російсько-українська війна).

Після 24.02.2022 літаки Ан-32П Спеціального авіаційного загону Державної служби з надзвичайних ситуацій було евакуйовано за кордон, де вони здійснюють перевезення гуманітарних вантажів для України. У серпні 2022 один Ан-32П брав участь у гасінні лісових пожеж на Закарпатті.

В українській цивільній авіації на початок 2022 два літаки Ан-32Б експлуатувала авіакомпанія «Меридіан».

Література

Совенко А. Ю. Надежные крылья Ан-32 // Авиация и время. 1995. № 3. С. 32–33.
Мараев Р. Совенко А. Ан-32: сделано для Гималаев // Авиация и время. 2006. № 1. С. 5–20; 30–33.
Charuk A. Antonow An-26 // Lotnictwo. 2020. № 9. P. 68–81.