Коляденко, Ірина Володимирівна

Iryna Koliadenko.jpg

Коляде́нко, Іри́на Володи́мирівна (28.08.1998, с. Ставки Житомирської області, Україна) — спортсменка, борчиня (вільна боротьба), заслужений майстер спорту, олімпійська призерка, 4-разова чемпіонка Європи.

Коляденко, Ірина Володимирівна

Народження 28.08.1998
Місце народження Ставки
Alma mater Державний податковий університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Напрями діяльності фізичне виховання та спорт


Відзнаки

Ордени княгині Ольги (III ст.)
Почесні звання Почесна громадянка м. Ірпеня
Коляденко, Ірина Володимирівна ВУЕ.jpg

Життєпис

Після розлучення батьків дівчинку виховували бабуся з дідусем. Вільною боротьбою почала займатись з 11 років. Вихованка Радомишльської ДЮСШ. Перший тренер — Р. Козенко.

У 7–8 класі навчалася у Харківському державному вищому училищі фізичної культури (тепер Харківський фаховий коледж спорту). Закінчила Ірпінський фаховий коледж економіки та права за спеціальністю «бухгалтерський облік та аудит» (здобула ступінь бакалавра), згодом — Державний податковий університет і факультет фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Виступає за Центральний спортивний клуб ЗС України.

Тренер — В. Яременко.

З 2022 член Ради з молодіжних питань — консультативно-дорадчого органу при Президентові України.

Під час широкомасштабного російського вторгнення 10.03.2022 виїхала до м. Вінниці, потім — до м. Хмельницького, згодом упродовж місяця жила в Угорщині, півроку — у м. Хмельницькому, після чого повернулася до м. Ірпеня.

Спортивна кар’єра

На Чемпіонаті світу з боротьби серед юніорів 2018 у м. Трнаві (Словаччина) та Чемпіонатах світу серед молоді до 23 років 2018 у м. Бухаресті (Румунія) та м. Будапешті (Угорщина) завоювала бронзові нагороди.

Посіла 2-е місце на Чемпіонаті світу з боротьби 2019 у м. Нур-Султані (тепер м. Астана, Казахстан) у ваговій категорії до 65 кг. Срібна нагорода стала першою нагородою Коляденко на дорослому рівні.

Бронзова призерка Чемпіонату Європи з боротьби 2020 у м. Римі (Італія) у ваговій категорії до 65 кг.

На Літніх Олімпійських іграх 2020 в м. Токіо (Японія) зайняла 3-є місце у ваговій категорії до 62 кг.

Перемогла на Чемпіонаті Європи 2021 у м. Варшаві (Польща) у тій самій ваговій категорії.

На Чемпіонаті світу з боротьби 2023 у м. Белграді (Сербія) виборола 3-є місце у ваговій категорії до 62 кг.

Здобула золоті медалі на Чемпіонаті Європи 2023 у м. Загребі (Хорватія) у ваговій категорії до 62 кг та Чемпіонаті Європи 2024 у м. Бухаресті (Румунія) у ваговій категорії до 65 кг.

У складі жіночої збірної України з боротьби виграла Кубок світу з боротьби 2022, змагання відбувалися у м. Коралвіллі (США).

На Літніх Олімпійських іграх 2024 у м. Парижі у ваговій категорії до 62 кг здобула срібну медаль, поступившись С. Мотокі (нар. 2002; Японія).

На чемпіонаті Європи 2025 у м. Братиславі (Словаччина) виборола 3-є місце у ваговій категорії до 65 кг.

На чемпіонаті Європи 2026 у м. Тирані (Албанія) завоювала 1 місце у ваговій категорії до 65 кг.

Нагороди та визнання

Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2021).

Найкраща спортсменка Київщини з вільної боротьби (2018).

Почесна громадянка м. Ірпеня (30.09.2021).

Увійшла до рейтингу «Топ-100 знакових людей спорту України» (2021).

На Алеї зірок у м. Києві урочисто відкрили іменну зірку борчині (2021).

Додатково

За виграну медаль на Олімпіаді в м. Токіо обласна влада Київської області подарувала Коляденко житло в м. Ірпені, однак спортсменка вирішила віддати цю квартиру своєму тренеру В. Яременку. Своїй вчинком вона хотіла привернути увагу до проблеми того, що «тренерів в нашій країні залишають поза увагою», а вони вкладаються в результат спортсмена не менше за самого атлета. Після цього товариство «Відважних» та Інвестиційна група «MOLODIST» подарували Коляденко іншу власну квартиру в новобудові.

Асоціація вільної боротьби за поданням Федерації вільної боротьби Ірпеня подарувала спортсменці автомобіль.

Квартира Коляденко в Ірпені та тренувальна зала постраждали від обстрілів під час широкомасштабного вторгнення.

Література

  1. Задубінний А. Ірина Коляденко: «Я не обирала вільну боротьбу, вона сама обрала мене» // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/09/01/iryna-kolyadenko-ya-ne-obyrala-vilnu-borotbu-vona-sama-obrala-mene/
  2. Олімпійська слава України: (до 30-річчя Незалежності України): довідник / Уклад.: С. Карасєвич, М. Карасєвич. Умань : Візаві, 2022. 451 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Коляденко, Ірина Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коляденко, Ірина Володимирівна (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.08.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶