Імідж політичний
І́мідж політи́чний (англ. image — образ) — віртуальний, емоційно забарвлений образ людини, групи, організації, події, процесу чи явища, що склався у свідомості масовій і має характер стереотипу.
Характеристика
Політичний імідж може виникати стихійно, без зусиль особи або сугестивно за допомогою арсеналу особливих засобів, що є в розпорядженні іміджмейкерів. Специфіка політичного іміджу полягає в тому, що він повинен впливати не на свідомість людини, а переважно на емоційну сферу та рівень безсвідомого. Під час формування політичного іміджу фахівці виділяють кілька рівнів мети:
1) створення у психіці адресної аудиторії потрібного образу обʼєкта;
2) формування в цієї аудиторії певної думки про образ (обʼєкт);
3) утворення ефекту атракції (див. Атракція (психологія)) — психологічного тяжіння членів аудиторії до обʼєкта (або виникнення та закріплення установки його уникати).
Політичний імідж формується та існує у громадській думці на різних рівнях:
- чуттєвому (враження, отримані через відчуття і сприймання, що інформують про зовнішні ознаки та властивості носія політичного іміджу: манеру спілкування, зовнішній вигляд, характерні риси та особливості поведінки тощо);
- емоційному (відображення у формі переживань особистої значущості та оцінки поведінки (діяльності) політика (організації) для життєдіяльності людей; здатність носія політичного іміджу керувати емоційним станом людини (групи, суспільства) та корегувати його);
- раціональному (осмислення та аналіз слів, поведінки, діяльності носія політичного іміджу).
Основними чинниками забезпечення ефективності моделі політичного іміджу є простота, виразність та легкість запам’ятовування. Основу моделі становлять:
а) традиційно значущі для народу характеристики особи, діяльності, поведінки;
б) характеристики, які максимально відповідають соціальним очікуванням електорату в конкретній історичній ситуації.
Найчастіше іміджмейкери використовують різнофакторні іміджеві моделі:
а) трифакторну модель, за якою творення іміджу розгортається у трьох основних напрямах: етичні якості (чесність, відповідальність, справедливість), інтелектуальність (освіченість, компетентність, професійна ерудиція), потенціал особи (працездатність, цілеспрямованість, здатність до самовдосконалення).
б) чотирифакторну модель, яка, крім попередніх, враховує також лідерські якості, серед яких акцентують на лідерській поведінці особи (концентрація політика на творчих, конструктивних та благородних цілях для вирішення нагальних суспільних проблем), авторитетності лідера (підкреслена демонстрація суттєвих інтелектуальних, організаторських переваг або наголошення на високих моральних якостях); інноваційності та активності його діяльності (досягнення швидкого позитивного соціально значущого результату).
Крім зазначених, існують інші багатофакторні моделі, однак реальна політична практика засвідчила їхню низьку ефективність.
Політичний імідж — складне, багатопланове й неоднозначне явище. З одного боку, це позитивний фактор (робить поведінку політика передбачуваною та стимулює його наближення до електорату: змушує враховувати настрої населення, підтримувати з ним постійний зв’язок), з іншого — дія цього феномену має низку негативних наслідків: а) імідж як віртуальне, штучне утворення, сформоване на основі поширеного соціального стереотипу, часто блокує раціональне начало поведінки людей; б) стимулює некритичність суспільства у сприйнятті інформації; в) робить осіб вразливішими до впливу політичного маніпулювання.
Література
- Почепцов Г. Имидж и выборы. Имиджполитика, партии, президента. Киев : АДЕФ-Украина, 1997. 140 с.
- Корнієнко В. О. Політичний імідж як чинник позиціювання суб'єкта політики // Прикладна політологія. Київ : Видавничий центр «Академія», 2008. С. 270–295.
- Корнієнко В. О., Денисюк С. Г. Імідж політичного лідера: проблеми формування та практичної реалізації. Вінниця : Універсум-Вінниця, 2009. 145 с.
- Політичний імідж // Бойко О. Д. Політичне маніпулювання. Київ : Академвидав, 2010. С. 223–228.
- Малишенко Л. О. Політичний імідж: питання визначення та класифікації // Сучасне суспільство. 2014. Вип. 1. С. 95–104.
- Вайєр A. Технологія створення політичного іміджу // Evropský politický a právní diskurz. 2018. Sv. 5. Vyd. 1. С. 176–180.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бойко О. Д. Імідж політичний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Імідж політичний (дата звернення: 26.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.10.2024
