Яснопольський, Леонід Миколайович

Яснопо́льський, Леоні́д Микола́йович (01.02.1873, м. Київ, тепер Україна — 23.05.1957, там само) — економіст, правознавець, фахівець у галузях політичної економії, банківської справи, фінансів, бюджетного права, статистики та економіки промисловості, науково-педагогічний діяч, академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН; із 1925) за спеціальністю «Економіка».

Яснопольський, Леонід Миколайович
Народження	01.02.1873
Місце народження	Київ
Смерть	23.05.1957
Місце смерті	Київ
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	правознавство, політична економія, банківська справа, фінанси

Життєпис

Народився в сім’ї економіста, професора М. П. Яснопольського (1846–1920; тепер Україна). Після закінчення гімназії (1891) навчався на юридичному факультеті Київського імператорського університету Св. Володимира (1891–1894; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Згодом перевівся у Санкт-Петербурзький державний університет, який закінчив 1895. Залишився при кафедрі політекономії та статистики для підготовки до професорського звання; склав магістерські іспити (1900–1901).

Повернувся до м. Києва. Від 1902 працював приват-доцентом в Університеті Св. Володимира. Із 1903 — приват-доцент Імператорського Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 14.02.1904 замість лекції прочитав доповідь із засудженням урядової політики в російсько-японській війні, за що був звільнений.

1904–1905 — гласний Переяславського повітового і Полтавського губернського земств. Із 1905 був активним членом Конституційно-демократичної партії (кадети) та її Київського губернського комітету. 1906 обраний депутатом Першої Державної думи від Полтавської губернії (виконував обов’язки секретаря бюджетної комісії). Входив до складу Української парламентської громади.

Після розпуску Думи підписав Виборзьку відозву 1906 із закликом до громадянської непокори, за що був засуджений до трьох місяців ув’язнення (відбув 1908) та позбавлений виборчих прав.

Після ув’язнення зосередився на науково-педагогічній роботі. Упродовж 1906–1910 працював професором у Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті (тепер Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого).

1912 захистив магістерську дисертацію «Нариси російського бюджетного права». Із 1910 — професор кафедри фінансового права Київського комерційного інституту (тепер Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана), водночас викладав у Київському університеті (професор) та на Вищих жіночих курсах.

1914–1916 — головний редактор і співавтор фундаментального видання «Банковая энциклопедія». За сумісництвом 1913–1915 очолював статистичний відділ Київського округу шляхів сполучення.

Діяльність

Період Української революції

Наприкінці 1917 був залучений до розробки грошової системи та першого державного бюджету Української Народної Республіки. Працював в Українському земельному комітеті при Генеральному секретаріаті земельних справ над нормативними документами, зокрема «Тимчасовим земельним законом» (1918). Виступав фінансовим експертом Ради Народних Міністрів УНР на переговорах із РСФРР (див. Війни РСФРР і УНР). Водночас викладав у Київському комерційному інституті.

Діяльність у ВУАН і радянський період

Після приходу радянської влади і впровадження нової економічної політики (непу) викладав у Київському інституті народного господарства. Від 1921 — член Київської губернської та міської планових комісій.

У ВУАН очолював Комісію з питань фінансів (із 1925) та Комісію для виучування продукційних сил України (1926–1930), був членом Президії академії (до 1930).

29.06.1929 як член Президії ВУАН взяв участь у виборах 63-х нових академіків, проголосувавши за кандидатів-висуванців від комуністичної партократії. Ці вибори стали переламним моментом (поразкою) у боротьбі українських науковців за свою автономію. Академія остаточно втратила незалежність, її кадрова політика перейшла до рук компартійної фракції, а діяльність була жорстко підпорядкована державним п’ятирічним планам. Однак конформізм і лояльність до радянської влади не врятували вченого (його усунули від керівництва Академією та позбавили всіх науково-управлінських посад у реформованій системі установ).

Радикальна перебудова Академії наук супроводжувалася ліквідацією посад і звільненням українських науковців дореволюційної формації без права працевлаштування в Україні. Через це Яснопольський був змушений переїхати 1931 до м. Москви, що тимчасово врятувало його від репресій. Однак 1937 вченого безпідставно засудили до заслання за звинуваченням у контрреволюційній діяльності (відбував покарання до кінця 1941).

Під час Другої світової війни працював в евакуації (м. Уфа, тепер РФ) в Інституті економіки АН УРСР (правонаступник — Інститут економіки та прогнозування НАНУ). 1944 повернувся у Київ, де продовжив роботу в цьому інституті, упродовж 1952–1953 був директором. У повоєнний період спеціалізувався на дослідженні економічних проблем Донбасу і Подніпров’я.

Праці

• Соціологія и соціальная статистика : Вступ. лекція, читанная въ Харьк. ун-тѣ 22 февр. 1903 г. Харьковъ : Тип. и литогр. М. Зильбербергъ и с-вья, 1905. 13 с.
• Доходы и расходы г. Кіева съ конца 60-хъ г. // Извѣстія Кіевской городской думы. Кіевъ : Типографія И. Я. Федорова, 1905. № 4. С. 60–81.
• Банковая энциклопедія. Кіевъ : Изд-во Банковой энциклопедіи, 1914. Т. 1. 402 с. ; 1916. Т. 2. 427 с.
• Торговые сношенія Россіи съ Франціей. Кіевъ : Тип. акц. об-ва «Петръ Барскій въ Кіевѣ», 1916. 62 с.
• Валютные курсы в эпоху войны и революции. Киев : УССР Центр. стат. упр., Киев. губ. стат. бюро, 1922. 16 с.
• Рынок золота заграницей и в России : доклад, прочитанный 30 декабря 1922 г. на открытии «Делового клуба» при Киевской товарной бирже. Киев : Губэкосо, 1923. 27 с.
• Кредитные учреждения на Украине // Хозяйство Украины. 1925. № 1–2. С. 13–15 ; № 3. С. 23–33.
• К вопросу о капиталах в металлической промышленности. Харьков : Госплан УССР, 1927. 82 с.
• Нариси економічної географії УРСР. Т. 1. Київ : Видавництво АН УРСР, 1949. 536 с.
• Каменноугольная промышленность Донецкого басейна : в 2 т. Киев : Изд-во АН УССР, 1956–1957.

Література

1. Яснопольський Леонід Миколайович // Еволюція національної та світової фінансової думки : іст. портрети : [монографія]. Київ : ДННУ «Акад. фін. управління», 2011. С. 707–710.
2. Небрат В. В. Історико-фінансові дослідження в українській економічній думці ХІХ — початку ХХ ст. Економіка України. 2013. № 3 (616). С. 77–85.
3. Фещенко В. М., Воробйова Л. В. Яснопольський Леонід Миколайович (1873–1957). Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. Київ : ДННУ «Акад. фін. управління», 2013. Т. 1 : Еволюція національної та світової фінансової думки. Історичні портрети. Біографічні дані. С. 707–710.
4. Небрат В. В. Економічна думка України радянської доби // Історія економічних вчень. Київ : Центр учбової літератури, 2016. С. 288–303.

Автор ВУЕ

• С. І. Тицький

Покликання на цю статтю: Тицький С. І. Яснопольський, Леонід Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Яснопольський, Леонід Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2026