Банківське право
Ба́нківське пра́во — сукупність правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків, їхні взаємовідносини з клієнтами, а також порядок здійснення ними банківських операцій.
Нормативне вираження
Правові норми, що регулюють банківські відносини, містяться у загальних і спеціальних нормативних актах. До них належать Конституція України, закони та постанови Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, постанови та інструкції Національного банку України й Міністерства фінансів України, статути банків.
Особливе значення мають норми банківського права, що містяться у Законі України «Про банки і банківську діяльність» (2000). Цей закон визначає
- загальні принципи банківської системи держави;
- порядок створення і принципи діяльності комерційних банків різних видів та форм власності;
- встановлює правову природу взаємовідносин із клієнтами;
- передбачає порядок захисту їхніх інтересів.
Правовий статус Національного банку України визначає Закони України «Про Національний банк України» (1999).
Характеристика
Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності, порядок здійснення банками різних послуг, державний контроль банківської діяльності.
Методи правового регулювання банківської діяльності неоднорідні. З одного боку, використовують владні приписи, властиві адміністративному праву, — у банківських відносинах інтереси держави представляють органи, наділені нею владними повноваженнями (в Україні — Кабінет Міністрів України, Національний банк України), а також владні відносини між Національним банком і комерційними банками. З другого боку, відносини банків із клієнтурою ґрунтуються на юридичній рівності сторін, тобто застосовують цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.
Банківське право регулює також правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи та організації різних форм власності зобов’язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку здійснення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначено порядок відкриття рахунків у кредитних установах, правові форми розрахунків та порядок розрахунків за цими формами. Банківське право встановлює правові основи банківського кредитування, визначає правове становище кредитних установ і принципи їхніх відносин з одержувачами кредитів на умовах поворотності, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на її території.
Банківське право є предметом відповідної навчальної дисципліни в юридичних вузах.
Джерела
- Про банки і банківську діяльність. Про Національний банк України: станом на 5 вересня 2019 р. Харків : Право, 2019. 162 с.
Література
- Карманов Є. В. Банківське право України. Харків : Консум, 2000. 464 с.
- Гетманцев Д. О., Шукліна Н. Г. Банківське право України: підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 344 с.
- Кадала В. В., Хайлова Т. В., Гузенко О. П. Банківське право. Львів : Магнолія-2006, 2020. 172 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Костюченко О. А. Банківське право // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банківське право (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2021
