Юрчик, Сергій Вікторович
|
Юрчик, Сергій Вікторович | |
|---|---|
| Народження | 08.09.1990 |
| Місце народження | Іваньки, Уманський район, Черкаська область |
| Смерть | 30.06.2022 |
| Місце смерті | Клинове, Бахмутський район, Донецька область |
| Alma mater | Державний податковий університет |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | право, військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка, Богдана Хмельницького (ІІІ, ІІ ступ.) |
| Почесні звання | Захисник України — Герой Черкас |
Ю́рчик, Сергі́й Ві́кторович (08.09.1990, с. Іваньки, тепер Уманського району Черкаської області, Україна — 30.06.2022, с. Клинове Бахмутського району Донецької області, Україна) — військовослужбовець, молодший лейтенант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
Життєпис
Навчався в Університеті державної фіскальної служби України (тепер Державний податковий університет; м. Ірпінь Київської області) та Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національного університету управління при Президентові України у м. Дніпрі.
Працював юристом у Маньківській районній державній адміністрації Черкаської області (тепер Уманський район), Департаменті екології та природних ресурсів Черкаської облдержадміністрації, Обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради, багатопрофільній лікарні у м. Золотоноші Черкаської області.
2015–2016 — помічник заступника голови Черкаської облдержадміністрації.
Керував ТОВ «Еспо-Консалтинг», Державним підприємством «Черкаський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», юридичним відділом у ТОВ «Світ ласощів» та відділом охорони здоров’я Смілянської міської ради Черкаської області.
Від 28.04.2022 — на військовій службі. Був командиром взводу 13-го батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ ЗСУ.
Подвиг
30.06.2022 під час бою з силами противника, що переважали, молодший лейтенант С. Юрчик був важко поранений. Віддав наказ відступати для збереження особового складу взводу, а сам залишився на позиції прикривати відхід побратимів і до останнього вів вогонь по противнику.
Нагороди та відзнаки
Відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (2023, посмертно).
Почесне звання «Захисник України — Герой Черкас» (2024, посмертно).
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2024, посмертно).
Джерело
- Про присвоєння С. Юрчику звання Герой України: Указ Президента України № 538/2024 від 23 серпня 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5382024-51705
Література
- Швед О. Лейтенанта з Золотоніщини посмертно нагородили за заслуги перед Черкащиною // Суспільне Черкаси. 2023. URL: https://suspilne.media/cherkasy/618413-lejtenanta-z-zolotonisini-posmertno-nagorodili-za-zaslugi-pered-cerkasinou/
- Президент присвоїв Сергію Юрчику звання Герой України // Прочерк. 2024. URL: https://procherk.info/news/7-cherkassy/120750-prezident-prisvoyim-sergiju-jurchiku-zvannja-geroj-ukrayini
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Юрчик, Сергій Вікторович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Юрчик, Сергій Вікторович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.12.2024
