Шаповал, Максим Михайлович

Джерело: ГУР МОУ

Шапова́л, Макси́м Миха́йлович (06.07.1978, м. Вінниця, тепер Україна — 27.06.2017, м. Київ, Україна) — військовослужбовець, генерал-майор (посмертно), командир загону спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ), учасник російсько-української війни на етапі антитерористичної операції на Сході України (АТО), захисник Донецького аеропорту, Герой України (2017, посмертно).

Шаповал, Максим Михайлович
Народження	06.07.1978
Місце народження	Вінниця
Смерть	27.06.2017
Місце смерті	Київ
Alma mater	Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України, Народний Герой України

Життєпис

Батько був льотчиком.

Навчався в загальноосвітній школі № 10 та № 15 у м. Вінниці.

1995 здобував освіту в Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі протиповітряної оборони імені маршала авіації О. І. Покришкіна. Після ліквідації закладу 1999 перейшов до новоствореного Київського військового інституту управління і зв’язку (тепер Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, ВІТІ; спеціальність «Шифрувальник»), який закінчив 2000.

Служив офіцером служби шифрованого зв’язку й режиму секретності ГУР МОУ.

2001 брав участь у миротворчій місії ООН в Сьєрра-Леоне, після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників.

Від 2010 ― в Управлінні державної охорони України, з 2012 — начальник служби інструкторів, заступник командира; від січня 2014 — командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МОУ (в/ч А2245, м. Київ).

З весни 2014 брав участь в АТО, виконував завдання на території Донецької області та Луганської області.

27.06.2017 загинув унаслідок терористичного акту — підриву автомобіля (м. Київ). Прощання із загиблим відбулось 30.06.2017 в Центральному будинку офіцерів Збройних сил України (м. Київ).

Похований на Байковому кладовищі.

Залишились мати, дружина та двоє дітей.

Подвиг

У травні 2014 очолював групу спеціального призначення, яка звільняла від бойовиків Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва (див. Бої за Донецький аеропорт 2014–2015) і зайшла до нього першою.

Улітку 2014 звільняв окуповані населені пункти в Донецькій області, учасник боїв за висоту Савур-Могила (курган висотою 278 м над рівнем моря, частина Донецького кряжу).

Брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника; своєчасному оповіщенні про розгортання російської артилерії, що врятувало життя українським військовим і цивільним; документуванні злочинних дій збройних сил країни-агресора — РФ на території України.

Нагороди та відзнаки

За мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (07.09.2017, посмертно).

Присвоєно військове звання генерал-майор (30.06.2017, посмертно).

Нагороджений громадською відзнакою «Народний Герой України» (19.08.2017, посмертно), нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно); медалями: «10 років Збройним силам України», «15 років Збройним силам України», «20 років сумлінної служби».

Генерал-майора Шаповала навічно зараховано до списків військової частини, якою командував. Його ім’я внесено в Книгу слави ГУР МОУ.

Меморіалізація

10-му окремому загону спеціального призначення присвоєно ім’я генерал-майора Максима Шаповала (07.09.2017).

Погруддя Шаповала встановлено на Алеї Героїв Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (27.10.2017); меморіальні дошки — на фасаді будівлі Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (09.02.2018), будинку, де мешкав Шаповал (червень 2018), у Вінницькій загальноосвітній школі № 15 (жовтень 2018).

У м. Києві перейменовано вулицю Механізаторів на Генерала Шаповала (06.12.2018) та відкрито сквер Максима Шаповала, де розташовано садово-паркову скульптуру «Українські розвідники» (художник М. Білик). На честь Шаповала перейменувано вулиці в м. Вінниці та в с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області.

На його честь випущено художній маркований конверт із серії «Героям Слава!» («Укрпошта», 2018).

Портрет вміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у м. Києві (секція 9, ряд 10, місце 31).

Цитати

П. Порошенко: «Генерал-майор Максим Шаповал — військовий, на прикладі якого виховуватимуться нові покоління української розвідки. Максим був учасником найбільш важких боїв 2014–15 років: на чолі окремого загону спеціального призначення воював у самому пеклі Донецького аеропорту, брав участь у боях за стратегічно важливу висоту — Савур-Могилу. Герої не вмирають...».
Цит. за: Facebook. 2018. URL: https://www.facebook.com/petroporoshenko/photos/a.474415552692842.1073741828.474409562693441/1320934964707559/?type=3&theater

Н. Шаповал (мама): «У 37 років Максима призначили командиром спецназу. Під його керівництвом було 200 офіцерів. Усі його поважали, син мав багато друзів, тому що був чесним, без зайвого лукавства та думав. Прямолінійний. За це його любили. В нього це ще з дитинства. Готовий був віддати останню сорочку заради когось. Вони з побратимами першими увійшли у Донецький аеропорт. На поминках побратими сина розповідали, що їх було 16 чоловік. Сили нерівні на противагу ворога. Максим спитав, чи готові воїни загинути за Батьківщину. І коли почув ствердну відповідь від кожного персонально, вони кинулись у бій. І дали достойну відсіч ворогу. Це вони стояли біля витоків легенди про кіборгів, яку запустив ворог. Протримались там три дні, поки не надійшло підкріплення. Взагалі, Максим багато разів був у АТО. Виконували свої обов’язки часто в темну пору доби. Деталі не можу розповісти, але знищення ватажків та військових із так званих «ДНР» та «ЛНР» — це саме справа рук сина та його колег».
Цит. за: Володимирова В. Вбивцею вінницького генерала Шаповала став Олег Шутов, він учасник диверсійної групи, засланої із Росії вбивати високопосадовців та розвідників України // 33 Канал. 2019. URL: https://33kanal.com/news/59192.html

Джерела

Про присвоєння військового звання: Указ Президента України № 169/2017 від 30 червня 2017 р. // Президент України. 2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1692017-22102
Про присвоєння М. Шаповалу звання Герой України: Указ Президента України № 264/2017 від 07 вересня 2017 р. // Президент України. 2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2642017-22566

Література

Володимирова В. Вбивцею вінницького генерала Шаповала став Олег Шутов, він учасник диверсійної групи, засланої із Росії вбивати високопосадовців та розвідників України // 33 Канал. 2019. URL: https://33kanal.com/news/59192.html
Козубенко О. У Києві урочисто відкрили сквер імені Героя України Максима Шаповала та пам’ятник усім воєнним розвідникам // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/06/27/sogodni-v-kyyevi-urochysto-vidkryly-skver-imeni-geroya-ukrayiny-maksyma-shapovala-ta-pamyatnyk-usim-voyennym-rozvidnykam/
Столичний сквер перейменовано на честь Героя України розвідника Максима Шаповала // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/06/11/stolychnyj-skver-perejmenovano-na-chest-geroya-ukrayiny-rozvidnyka-maksyma-shapovala/
Шаповал Максим Михайлович // Книга пам’яті полеглих за Україну. Вінницька область. Вінниця : ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2023. Кн. 1: 18.02.2014 — 23.02.2022. Вінничани, які загинули у боротьбі за суверенітет України: учасники Революції Гідності та російсько-української війни. С. 244–245.
Герой України Шаповал Максим Михайлович // Головне управління розвідки Міністерства оборони України. URL: https://gur.gov.ua/content/shapoval-maksym-mykhailovych.html
Меморіал загиблим офіцерам-звязківцям// Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. URL: https://www.viti.edu.ua/heroes

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Шаповал, Максим Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шаповал, Максим Михайлович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.05.2024