Чудотворець

Чудотво́рець — багатозначний термін.

1) У східному християнстві — епітет святих, що особливо прославилися даром творення див (чудес, як-от зцілення від невиліковних хвороб чи каліцтв, незвичайне спасіння від загрози й смерті, влада над силами природи, вигнання бісів тощо), а також заступництвом за тих, хто звертається до них із молитвами. Так, серед українських вірян особливо шановані Миколай Чудотворець, Григорій Чудотворець, Спиридон Печерський, Йов Почаївський, Амфілохій Почаївський, Косма і Даміан, св. Варвара, св. Пантелеймон Цілитель та ін. святі-чудотворці.

2) Той, хто творить чудеса, дива.

3) П е р е н о с н о — той, хто захоплює, чарує своїм хистом, мистецтвом, працею.