Харківська державна академія фізичної культури
Ха́рківська держа́вна акаде́мія фізи́чної культу́ри, ХДАФК — заклад вищої освіти IV рівня акредитації в м. Харкові (Україна); центр розвитку олімпійського руху у східному регіоні України. Засновано 1930.
|
Харківська державна академія фізичної культури | |
|---|---|
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1930 |
| Профіль діяльності | освіта, наука |
| Розташування | Харків |
| Веб-сайт | https://khdafk.kh.ua/ |
Зміст
Статус
Державний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Член Харківського університетського консорціуму та Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту. Науковці Академії співпрацюють із Національну академію педагогічних наук України.
Історична довідка
Історія Харківської державної академії фізичної культури бере свій початок від 20.05.1930 (зі створення в м. Харкові Державного інституту фізичної культури). Разом з Інститутом в Харкові почав працювати перший у країні Науково-дослідний інститут фізичної культури.
Державний інститут фізичної культури України відновив свою діяльність після звільнення м. Харкова від окупації (1943). У 1944 заклад переведено до м. Києва.
13.03.1979 в м. Харкові було організовано спортивний факультет Київського державного інституту фізичної культури (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України). 1989 на базі факультету відкрито Харківський державний інститут фізичної культури. На 14 новостворених кафедрах працювали 134 викладачі, зокрема 4 доктори наук і професори, 37 кандидатів наук і доцентів, 5 заслужених тренерів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 утворено Харківську державну академію фізичної культури.
З 21.12.2021 Харківську державну академію фізичної культури очолює ректор В. Мулик (1949; тепер Україна), доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, член виконавчого комітету Харківського відділення Національного олімпійсього комітету України, член президії Федерації біатлону Харківської області.
Підготовка фахівців
Харківська державна академія фізичної культури готує фахівців за спеціальностями 017 «Фізична культура і спорт», 014.11 «Середня освіта (фізична культура)», 053 «Психологія», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 227 «Фізична терапія, ерготерапія».
В Академії здобувають освіту 1858 осіб, зокрема, за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти ― 1568 осіб, за другим (магістерським) рівнем вищої освіти ― 258 осіб, за третім освітньо-науковим / освітньо-творчим рівнем ― 32 особи (2021, оцінка). Ліцензований обсяг контингенту закладу ― 1152 особи (970 за бакалаврським рівнем вищої освіти; 167 за другим магістерським рівнем вищої освіти; 15 за третім освітньо-науковим рівнем вищої освіти).
Заклад здійснює навчання і підготовку іноземних громадян (70 здобувачів) за трьома рівнями вищої освіти (бакалаврський, магістерський, освітньо-науковий) за акредитованими освітніми програмами.
Загальна кількість штатних працівників професорсько-викладацького складу становить 168 осіб, з яких 107 осіб мають науковий ступінь та (або) вчене звання (2021, оцінка).
На початок 2022 Академія мала головний навчальний корпус у центрі Харкова (вул. Клочківська, 99), збудований поряд спортивний комплекс, два дев’ятиповерхові гуртожитки (вул. Переможна, 23 та 21), а також вело-лижну базу (вул. Макаренка, 17) та стадіон «Піонер» (вул. Динамівська, 5а).
Структурні підрозділи
В організаційно-управлінській структурі Академії для оптимізації освітнього процесу працюють: відділ забезпечення якості освіти та працевлаштування здобувачів вищої освіти, відділ психологічного супроводу освітнього процесу, міжрегіональний навчальний центр масажних технологій.
Освітню діяльність та виховний процес забезпечують 5 факультетів (спортивних ігор та одноборств; циклічних видів спорту; управління сферою професійного спорту та фізичного виховання; фізичної терапії та здоров’я людини; магістратури, заочного навчання та підвищення кваліфікації), до складу яких входить 18 кафедр.
В Академії створено організаційно-технічні умови для організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання.
На базі Академії проводять курси підвищення кваліфікації за новою програмою «Забезпечення якості вищої освіти у сфері фізичної культури і спорту» з використанням технологій дистанційного навчання.
Колегіальні органи управління ― Вчена рада та Науково-методична рада, а також колегіальні добровільні об’єднання ― Рада молодих вчених ХДАФК та Студентське наукове товариство ХДАФК.
Ще одним структурним науковим підрозділом є міжкафедральний навчально-методичний центр. Останній було створено з метою проведення спільних міжкафедральних науково-дослідних робіт за участю науково-педагогічних працівників, аспірантів та здобувачів вищої освіти.
В Академії працює бібліотека, фонд якої налічує 72 тис. примірників. У бібліотеці розгорнуто локальну комп’ютерну мережу, яка охоплює всі її підрозділи. До послуг читачів абонемент видачі літератури, читальний зал на 90 місць та 11 робочих місць в інформаційному комп’ютерному центрі (електронній бібліотеці) та книгосховище.
У головному навчальному корпусі відкрито Музей слави та картинну галерею «Олімпійська гордість» (представлено портрети випускників-олімпійців Академії).
Відомі випускники, викладачі
Серед випускників Академії: дворазові олімпійські чемпіони: Л. Джигалова (легка атлетика), Р. Шаріпов (спортивна гімнастика), О. Світличний (спортивна гімнастика); олімпійські чемпіони та призери: К. Серебрянська (художня гімнастика); О. Вітриченко (художня гімнастика); Я. Батиршина (1979; тепер Узбекистан; художня гімнастика); С. Петренко (гребля на каное); Е. Тедеєв (вільна боротьба); В. Гончаров (спортивна гімнастика); С. Данильченко (бокс); В. Рубан (стрільба з лука); О. Пригоров (стрибки у воду); Б. Бондаренко (легка атлетика); К. Сидоренко (1986; тепер Україна; плавання); А. Савчук (1996; плавання); призери зимових Юнацьких Олімпійських ігор та чемпіонату світу серед юніорів: М. Нікітін (1994; фігурне катання); О. Назарова (1996; фігурне катання); чемпіони світу та Європи: В. Жданов (велогонки); Ю. Шестак (1993; бокс); В. Руднєв (1996; усі ― Україна; бойове самбо та змішані бойові мистецтва); А. Ушеніна (шахи серед жінок); Д. Юшко (1985; тепер Україна; плавання), М. Килипко (1995; Україна; легка атлетика); В. Грико (1997; спортивна гімнастика); чемпіони Паралімпійських ігор та Дефлімпійських ігор: М. Веракса (1984; плавання); М. Крипак (1995; плавання); В. Лук’яненко (1978; лижні перегони); Л. Ляшенко (1993; лижні перегони, біатлон); Л. Павленко (1981; лижні перегони), А. Зургалідзе (1982; усі ― Україна; плавання).
На Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських, Юнацьких Олімпійських іграх і Шахових олімпіадах здобуто 142 медалей, з яких: 49 золотих, 39 срібних та 54 бронзових. 2021 завойовано 505 нагород різного ґатунку, з них:
- на чемпіонатах, Кубках та етапах світу та Європи ― 35 золотих, 26 срібних і 13 бронзових медалей;
- на міжнародних змаганнях ― 17 золотих, 16 срібних і 9 бронзових медалей.
В Академії (станом на 2022) працюють 5 заслужених працівників фізичної культури та спорту України; 3 почесні працівники фізичної культури та спорту України; 6 заслужених тренерів СРСР та України; 9 заслужених майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу СРСР та України; 22 майстри спорту СРСР та України, чемпіони світу, Європи та України серед ветеранів.
Міжнародна співпраця
Відділ міжнародних зв’язків Академії забезпечує співпрацю з освітніми та науковими установами інших держав та міжнародними організаціями. Основні напрями діяльності відділу: організація освітнього процесу іноземних громадян та осіб без громадянства ― здобувачів вищої освіти відповідного рівня в Академії; співпраця з іноземними закладами освіти, установами та організаціями з метою реалізації завдань Академії, визначених чинним законодавством України та Статутом Академії.
У межах угод про співпрацю (проведення спільних наукових досліджень, обмін викладачами, студентами, освітніми програмами) між Академією та Університетом економіки в Бидгощі (Польща), Академією фізичної культури та спорту ім. Анджея Снядецького в Гданську (Польща), Інститутом фізичної культури в Ченду (Китай) та Актюбінським державним університетом ім. К. Жубанова (Казахстан) створено умови щодо збагачення навчального, наукового та спортивного потенціалу здобувачів вищої освіти, професійного зростання науково-педагогічних працівників.
Важливим напрямом міжнародного співробітництва є інтернаціоналізація професійної підготовки фахівців. З цією метою розпрацьовано навчальні курси англійської мови для викладачів закладу.
Додатково
Академія є засновником 5 наукових журналів, 3 з яких ― науково-теоретичний журнал «Слобожанський науково-спортивний вісник», електронні журнали «Спортивні ігри» та «Єдиноборства» ― входять до Переліку наукових фахових видань України категорії Б.
У Харківській державній академії фізичної культури створено умови для розвитку й успішного функціонування студентського самоврядування, уповноваженим органом якого є Студентський парламент. Діяльність студентського самоврядування спрямована на максимальне розкриття потенціалу кожного студента.
Академії організовує та проводить заходи національно-патріотичного виховання (святкування Дня вишиванки, Дня Незалежності України, Дня державного прапора, Дня української писемності та мови тощо). Студенти Академії беруть участь у міських, регіональних і всеукраїнських конкурсах і фестивалях.
Література
- Про утворення Харківської державної академії фізичної культури: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 461-р від 26 вересня 2001 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2001-%D1%80#Text
- Харківська державна академія фізичної культури (офіційний сайт). URL: https://khdafk.kh.ua/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ, Стадник С. О. Харківська державна академія фізичної культури // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Харківська державна академія фізичної культури (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 24.06.2022
