Табала, Сергій Олександрович

Табала, Сергій Олександрович.jpg

Табала, Сергій Олександрович

Народження 16.12.1995
Місце народження Лебедин
Смерть 16.11.2014
Місце смерті Донецьк
Місце поховання Суми
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності військова справа


Відзнаки

Відзнаки Герой України
Ордени Золота Зірка
Табала, Сергій Олександрович ВУЕ.jpg
Памятник добровольцям в с. Святопетрівське Київської області
Картина А. Орльонова «Становлення нації»

Табала́, Сергі́й Олекса́ндрович (16.12.1995, м. Лебедин, тепер Сумського району Сумської області, Україна — 06.11.2014, м. Донецьк, Україна; похований 10.11.2014 в м. Сумах, Україна) — військовослужбовець, доброволець, учасник Революції гідності та російсько-української війни (період антитерористичної операції на Сході України), захисник Донецького аеропорту, Герой України (2016, посмертно).

Життєпис

Дитинство пройшло у м. Сумах. Рано втратив батька. 2011 після закінчення 9 класу Сумської спеціалізованої школи № 9 навчався в Сумському хіміко-технологічному центрі професійно-технічної освіти за професією «кухар-кондитер».

У 15 років захопився національною ідеєю, вивчав історію та філософію. Один із перших учасників Революції гідності на Майдані Незалежності у м. Києві (від 29.11.2013). Тоді ж приєднався до громадського руху «Правий Сектор», а згодом став командиром одного з його загонів. У січні 2014 брав участь у зіткненнях із загонами внутрішніх військ і спецпідрозділу «Беркут» на вулиці Грушевського. 18–22.02.2014 разом із побратимами протистояв натиску силовиків на вулиці Інститутській, захищав барикади на вулиці Хрещатик.

У липні 2014 пройшов вишкіл у тренувальному таборі Добровольчого українського корпусу «Правий Сектор» і як боєць його 5-го окремого батальйону долучився до антитерористичної операції на Сході України. Позивний «Сєвєр».

Брав участь у боях за Донецький аеропорт 2014–2015. 28.08.2014 отримав осколкові поранення середньої важкості. Після нетривалого лікування знову повернувся у стрій, де продовжив виконувати бойові завдання із захисту аеропорту.

Загинув разом із двома побратимами від розриву артилерійського снаряда під час ворожого штурму диспетчерської вежі, з якої вони вели вогонь.

Залишилися мати, бабуся.

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність, героїчне відстоювання прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності та у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.11.2016, посмертно).
Орден «Народний Герой України» (посмертно).
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).

Меморіалізація

Почесний громадянин м. Сум (2014, посмертно).
У м. Сумах на фасадах спеціалізованої школи № 9 та будинку, де мешкав С. Табала, встановлено меморіальні дошки (2015).

2016 одну з вулиць м. Сум перейменовано на його честь.

У грудні 2016 презентовано колекційну поштову марку, присвячену воїнам, які загинули в боях на Сході України; на ній зображений і С. Табала.

2016 у с. Святопетрівському (тепер Бучанського району Київської області) відкрито пам’ятник українським добровольцям, для створення якого використано фотографію С. Табали в Донецькому аеропорту.

Зображений серед 30-ти осіб на картині «Становлення нації» (до 30-річчя відновлення незалежності України, 2021) художника А. Орльонова (нар. 1973; тепер Узбекистан).

Додатково

С. Табала став наймолодшим із Героїв України, а також наймолодшим удостоєним звання «Почесний громадянин міста Суми».



«У Сумах попрощалися із наймолодшим українським кіборгом».
Джерело — ютуб канал «ТСН».



Цитати

Зі щоденника С. Табали про Революцію гідності:
«Це найкращий момент мого життя — революція, яка дала мені братів, силу та натхнення. Я гордий, що майбутнє в наших руках, сподіваюся, що врятуємо нашу націю. Сам собі вже давно дав слово, що до самої смерті рятуватиму Україну, і нехай покарають мене боги, якщо я відступлю!»

Побратим С. Табали:
«Ми здружились під обстрілами в аеропорту. Якщо він прикривав фланг чи спину, я вже не обертався: вірив більше, ніж собі. Такий загине, а не відступить…»

 Цит. за: Парій О. Герой України Сергій Табала — «Сєвєр»: «Я готовий загинути за мою Україну і жалкую про те, що можу зробити це тільки один раз» // АрміяInform. 2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/01/20/geroj-ukrayiny-sergij-tabala-syevyer-ya-gotovyj-zagynuty-za-moyu-ukrayinu-i-zhalkuyu-pro-te-shho-mozhu-zrobyty-cze-tilky-odyn-raz/


Джерела

  • Про присвоєння С. Табалі звання «Герой України»: Указ Президента України № 516/2016 від 21 листопада 2016 р. // Президент України. 2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5162016-20758

Література

  1. Вертіль О., Нестеренко П. Кіборг Сергій Табала // «Урядовий кур’єр». 2017. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kiborg-sergij-tabala/
  2. Анонс презентації картини «Ми є народ...» Артура Орльонова // Український інститут національної пам’яті. 2021. URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/anonsy-podiy/anons-prezentaciyi-kartyny-my-ye-narod-artura-orlonova
  3. Гринь О. 10 років з дня загибелі сумського кіборга Сергія Табали // Суспільне Суми. 2024. URL: https://suspilne.media/sumy/77795-u-sumah-zgaduvali-kiborga-sergia-tabalu/
  4. Табала Сергій Олександрович («Сєвєр») // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL: https://memorybook.org.ua/22/tabala.htm
  5. Сергій «Сєвєр» Табала // Трибуна героїв. URL: https://www.standsofheroes.com/tribuna-geroev/sergiy-sievier-tabala

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Табала, Сергій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Табала, Сергій Олександрович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.04.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶