Стрижак, Максим Іванович

Стрижа́к, Макси́м Іва́нович (24.02.1982, м. Харків, тепер Україна — 15.01.2023, біля м. Бахмута Донецької області, Україна; похований 20.01.2023 у м. Нововолинську Волинської області, Україна) — військовослужбовець, прикордонник, старший майстер-сержант Державної прикордонної служби України (ДПСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Стрижак, Максим Іванович
Народження	24.02.1982
Місце народження	Харків
Смерть	15.01.2023
Місце смерті	Бахмут
Місце поховання	Нововолинськ
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа, охорона державного кордону

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
Медалі	Учасник бойових дій

Життєпис

Після закінчення школи був призваний на строкову службу в армію, що й визначило його життєвий вибір. Підписав 2005 перший контракт на проходження військової служби у Чернігівському прикордонному загоні ДПСУ.

Брав участь з 2014 у антитерористичній операції на Сході України та операції Об’єднаних сил. Прикордонники були задіяні в зоні бойових дій; забезпечували контроль за переміщенням людей та вантажів через лінію розмежування; брали участь у гуманітарних місіях.

Переведений 2017 для проходження служби до відділу «Золоте» 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса ДПСУ (від 30.01.2024 — Луганський прикордонний загін-бригада «Помста»). Охороняв державний кордон з Російською Федерацією, що межував з Луганською областю та тимчасово окупованими територіями. Був безпосереднім учасником бойових дій.

На 2020 обіймав посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії — начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави відділу прикордонної служби № 1 3-го (Луганського) прикордонного загону.

Зустрів широкомасштабне вторгнення РФ в Україну (24.02.2022) на бойовому посту. Виконував бойові завдання в районі м. Кремінної, с. Житлівки (тепер Сіверськодонецький район, обидва населені пункти — Луганська область). Брав участь в обороні м. Сіверська. 22.04.2022 отримав перше поранення під час повернення з бойового завдання в м. Ямполі. Після реабілітації воював на позиціях під містами Святогірськом, Слов'янськом, Бахмутом (усі — Донецької області).

Загинув від розриву міни.

Залишилась дружина, двоє дітей, брат, сестра.

Оборона Батьківщини. Подвиг

Від 28.02.2022 у складі військового підрозділу виконував бойові завдання з оборони м. Кремінної. Брав участь у тривалих жорстоких боях, для атаки на місто ворог застосував значну кількість бронетехніки.

Неодноразово виявляв мужність і військовий досвід під час відсічі російської навали. 09.03.2022 в районі с. Житлівки разом із побратимами вступив у бій із ворожою піхотою, що під прикриттям артилерії пішла в наступ і захопила населений пункт. Українські воїни знищили 2 бойові машини піхоти (БМП-2) та вантажний автомобіль «УРАЛ», 34 укриття противника, близько 100 окупантів. Завдяки рішучим діям майстер-сержанта М. Стрижака та злагодженим діям побратимів наступ російських військ в напрямку Житлівка — Кремінна було тимчасово зупинено.

Від кінця грудня 2022 — початку січня 2023 у складі прикордонного підрозділу стримував наступ ворога в районі м. Бахмута. Разом із побратимами рішуче йшов у контрнаступ. Мужньо прийняв бій із переважними силами противника біля с. Підгородного (Бахмутський район Донецької області), де захисники ліквідували 19 окупантів (06.01.2023). У складі зведеного підрозділу брав участь у штурмових діях з метою відновлення втрачених вогневих позицій взводного опорного пункту «Тячів». Внаслідок важких боїв захисники відтіснили ворога, завдавши йому тяжких втрат: за результатами аеророзвідки встановлено, що втрати противника становили 18 вбитих і 24 поранених. Дістав у бою осколкове поранення, після лікування повернувся у стрій.

15.01.2023 разом із побратимами-прикордонниками давав відсіч ворогу, який вів штурмові дії українських позицій біля м. Бахмута. Під час цього бою бійці відділення М. Стрижака ліквідували 12 та поранили 17 окупантів. Внаслідок розриву міни отримав поранення, несумісні з життям.

Нагороди та визнання

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (15.02.2023, посмертно).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23.08.2023, посмертно). Нагороду родині полеглого вручив Президент України В. Зеленський у День захисників і захисниць України.

Мав медаль ДПСУ «10 років сумлінної служби», медаль «Учасник бойових дій», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Меморіалізація

Пам’ять М. Стрижака увічнена на Алеї слави Героїв перед Нововолинською міськрадою.

Додатково

Шлюб з дружиною Анастасією зареєстрував у переддень війни, 22.02.2022, того ж дня Максиму зателефонували зі служби й наказали прибути з речами. Дізнавшись про весілля, командування дозволило провести вдома ще один день, став на службу ввечері 23.02.
Родина після евакуації з м. Золотого Луганської області осіла в м. Нововолинську. Затишне місто й гостинні містяни припали до душі, тут Максим Стрижак разом із дружиною мріяли оселитися після війни. Дружину і дітей полеглого Героя України узяли під опіку військовослужбовці Волинського прикордонного загону.

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 81/2023 від 15 лютого 2023 р. // Президент України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/81/2023#Text
Про присвоєння М. Стрижаку звання Герой України: Указ Президента України № 507/2023 від 8 липня 2023 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5072023-47853

Література

Савчук В. «Горіли машини і люди»: спогади про бої Героя України, який загинув у Бахмуті, а Вічний спокій знайшов на Волині // VSN. Волинська Служба Новин. 2024. URL: https://vsn.ua/news/gorili-mashini-i-lyudi-spogadi-pro-boyi-geroya-ukrayini-yakiy-zaginuv-u-bahmuti-a-vichniy-spokiy-znayshov-na-volini-44985
Тиндик Т. Пам’яті Героя України, старшого майстер-сержанта Максима Стрижака // Укрінформ. 30.01.2026. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/4082564-pamati-geroa-ukraini-starsogo-majsterserzanta-maksima-strizaka.html
Герой України старший майстер-сержант Стрижак Максим Іванович // Державна прикордонна служба України. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/geroj-ukrayini-starshij-majster-serzhant-strizhak-maksim-ivanovich
Максим Стрижак // Книга пам’яті органів системи МВС. URL: https://memory-book.mvs.gov.ua/strizak-maksim-ivanovic

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Стрижак, Максим Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стрижак, Максим Іванович (дата звернення: 31.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.01.2025