Стоглавий собор

«Стоглав». Титульний аркуш

Стогла́вий собо́р — з’їзд православного духовенства Московської митрополії за участю царя Івана IV Грозного і представників Боярської думи; відбувся 1551 у м. Москві. Назва походить від рукописного збірника ухвал собору, відомого як «Стоглав», бо містив 100 розділів (глав).

Історична довідка

Скликаний за ініціативою Івана ІV, щоби підпорядкувати церкву світській владі та одночасно підтримати в боротьбі проти єресей; для отримання соборної санкції на проведення фінансової, військової та судової реформ.

Дата початку і тривалість проведення є предметом полеміки: розпочався в січні 1551 або лютому, завершився у травні або й раніше, навіть за місяць, а упродовж лютого — травня укладали та редагували матеріали собору.

Відомо, що цар виступив на соборі з різкою критикою духовенства та чернецтва за аморальну поведінку. Собором схвалено заходи для зміцнення дисципліни серед духовенства, встановлені правила для ченців, вимоги щодо канону, уніфіковано церковні обряди (зокрема запроваджено т. з. двоперстя — здійснення хрестового знамення двома складеними пальцями правої руки). Собор обмежив подальший приріст церковних володінь у містах та фінансові привілеї духовного стану. Поряд із тим встановлено недоторканість церковного майна (назагал царю не вдалося обмежити церковні та монастирські землеволодіння), підсудність духовних осіб і монастирів лише церковному суду. Запроваджено контроль церкви над діяльністю книжників, писарів, іконописців, заборонено виступи «сміхотворців» і «скоморохів».

Ухвалений церковно-правовий документ «Стоглав» став кодексом норм внутрішнього життя російського духовенства та його взаємовідносин з державою.

Значення

Собор став утіленням зусиль централізувати та уніфікувати структуру Московської церкви; важливою віхою щобільшого зміцнення в Російській православній церкві обрядового консерватизму, абсолютизації церковної старовини, суворої регламентації релігійного культу (принципової до найдрібніших деталей).

У подальшому — зокрема й завдяки сильному культурному впливу українського православ'я на церкву Московії — деякі з ухвал було скасовано (наприклад, щодо обрядовості) Московським собором 1667. Це потягло за собою розкол в російському православ’ї (виникнення старообрядництва), діяльність численних православних сект, ускладнення конфесійного ландшафту як на російських, так і в українських землях.

Література

Карташёв А. В. Очерки по истории Русской Церкви : в 2 т. Париж : YMCA — Рress, 1959. Т. 1. 704 с.
Давиденко Д. Г. Решения Стоглавого собора и организация белого духовенства Москвы в середине XVI — середине XVII в. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2021. № 3 (85). С. 147‒161.
Тимошенко Л. До витоків сучасної ментальності агресора проти України // Zbruč. 2022. URL: https://zbruc.eu/node/112401

Автор ВУЕ

П. Л. Яроцький

Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Стоглавий собор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стоглавий собор (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.04.2023