Саваоф

Савао́ф (Саваот, Цебаот; від івр. צבאות‎‎ — воїнства, з івр. צבא‎‎‎ — воїнство) — в юдаїзмі — одне з імен (епітетів) Бога Ягве; запозичене християнством як ім’я Бога Отця (першої іпостасі Трійці).

У Біблії часто поєднано з тетраграматоном (יהוה צבאות), що перекладають зазвичай як «Господь воїнств», «Бог Воїнств», «Господь Саваоф». Словосполучення відсутнє у найдавнішій частині Біблії — П’ятикнижжі, проте трапляється в історичних та пророцьких книгах [як-от «Бог Ізраїлевого війська» (1 Сам. 17:45), «Господь Саваот» (Іс. 1:24, 3:1)], псалмах [«Господь Сил» (Пс. 23/24:10)].

Богослови тлумачать значення імені переважно через співвіднесення з небесними воїнствами, небесними силами, що стають на захист Божого народу, б’ються за слуг Божих. На відміну від інших епітетів, містить семантику всемогутності, всевладдя, шанування Бога як повелителя сил неба і землі.

На християнських іконах, фресках тощо зображують у вигляді кремезного старця з сивою бородою.