Регенерація (архітектура)

Регенера́ція (від лат. regeneratio — відродження) — відтворення втрачених елементів історично сформованого міського середовища (будівель, споруд, розпланування вулиць і площ, трасування ліній укріплень) на підставі історико-архівних та натурних досліджень.

Проєкт регенерації історичного кварталу на розі вулиць Краківської та Вірменської у м. Львові архітектора Ю. Дубика

Завершення регенерації історичного кварталу на розі вулиць Краківської та Вірменської у м. Львові за проєктом архітектора Ю. Дубика

Регенерація забезпечує відродження цілісної містобудівної (див. Містобудування) композиції історичних центрів міст чи їхніх частин, кварталів забудови, архітектурних комплексів, ансамблів, а також функціональної активності в межах цих об’єктів і їхніх територій. Регенерація заснована на концепції «живої пам’ятки», що передбачає гармонійне (несуперечливе) збагачення історично сформованої архітектурної форми, що підлягає збереженню, новим змістом — актуальними соціокультурними цінностями.

Регенерація забезпечує три специфічні вимоги щодо розвитку історичних міст в рамках європейської культурної парадигми:

збереження архітектурної та містобудівної спадщини;
пристосування історичного міста до умов і вимог сучасності шляхом модернізації його інфраструктури;
поширення специфічних характеристик історичного міста на всю його територію (у тому числі райони новітньої забудови) з метою забезпечення індивідуального й неповторного характеру всього міського середовища.

Регенерація широко застосовується в історичних містах Європи (Берлін, Варшава, Вільнюс, Ґданськ, Дрезден, Регенсбург, Рига, Тбілісі).

В Україні соціально-економічні умови посткомуністичної трансформації протягом 1991–2021 не дозволили широко розгорнути такі роботи. Є окремі позитивні приклади регенерації фрагментів міського середовища у містах Вінниці, Івано-Франківську, Коломиї, Львові, Трускавці. При відбудові українських міст, зруйнованих російськими агресорами 2022 під час Російсько-української війни (Маріуполь, Харків, Чернігів) регенерації потребують їхні історичні центри.

Література

Вечерський В. Регенерація // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 251.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 355.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Регенерація (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Регенерація (архітектура) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.09.2022