Протодьяконов, Михайло Михайлович

Протодяконов 20 годы.jpg

Протодья́конов, Миха́йло Миха́йлович (04.10.1874, м. Оренбург, тепер РФ — 05.04.1930, м. Ташкент, тепер Узбекистан) — вчений у галузі гірництва, засновник української школи геомеханіки, творець першої теорії формування склепіння природної рівноваги в покрівлі гірничих виробок, теорії тиску гірських порід на кріплення, розробник універсальної шкали та коефіцієнта міцності гірських порід. Один із фундаторів Середньоазіатського університету (тепер Національний університет Узбекистану).

Протодьяконов, Михайло Михайлович

Рік народження 04.10.1874
Місце народження Оренбург
Рік смерті 05.04.1930
Місце смерті Ташкент
Напрями діяльності вчений у галузі гірництва
Традиція/школа засновник української школи геомеханіки


Життєпис

Народився в родині директора Оренбурзького ремісничого училища. Навчався в гімназії (спочатку в м. Єкатеринбурзі, а потім в м. Уфі).

1893 вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Санкт-Петербурзького університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет); з 2-го курсу перейшов вчитися в Санкт-Петербурзький гірничий інститут, який закінчив 1899. Того ж року після закінчення інституту був заарештований за участь в соціал-демократичній пропаганді й у зв'язку з проведенням дізнання у справі «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». В кінці року був звільнений з-під арешту, але до 1904 залишався під наглядом поліції, що унеможливило для нього вступ на державну службу та проведення наукових досліджень. У той час працював завідувачем Садонським срібло-свинцевим рудником Терського гірничопромислового товариства на Північному Кавказі, де керував експлуатацією рудників і вів будівництво|гідротехнічних споруд.

1904 в «Гірничому журналі» («Горный журнал») з’явилася його перша ґрунтовна наукова стаття «Гірські річки центральної частини Північного Кавказу і деякі особливості експлуатації їх енергії». Того ж року став асистентом кафедри гірничого мистецтва Катеринославського вищого гірничого училища (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») у проф. О. Терпигорєва, а через рік поїхав у наукове відрядження за кордон.

1908 захистив дисертацію на тему «Тиск гірських порід на рудникове кріплення» в Санкт-Петербурзькому гірничому інституті, після чого там же був обраний екстраординарним професором, а пізніше, того ж року, — ординарним професором Катеринославського вищого гірничого училища.

1914 у зв’язку з погіршенням стану здоров’я повністю припинив роботу, перебував спочатку на лікуванні в Криму, а потім у м. Ташкенті.

1918 повернувся до педагогічної і наукової діяльності, вів викладацьку роботу в Середньоазіатському університеті, одним з організаторів якого він став.

Організатор гірничої справи в Середній Азії. Опублікував низку робіт з гірничого тиску, рудникового кріплення, вентиляції гірничих виробок, нормування гірничих робіт.

1918–1923 завідував секцією і був консультантом Вищої ради народного господарства РСФРР, від 1926 працював в Середньоазіатському відділенні Геологічного комітету, був членом президії Середньоазіатського Держплану. 1928 обраний головою Середньоазіатського бюро інженерно-технічної секції Союзу гірників СРСР.

Наукова діяльність

1908–1914 брав участь в створенні багатотомної капітальної праці «Опис Донецького басейну». Від 1906 у спеціалізованих наукових виданнях «Записки Катеринославського технічного товариства» («Записки Екатеринославского технического общества»), «Відомості Катеринославського вищого гірничого училища» («Известия Екатеринославского высшего горного училища»), «Гірничозаводський листок («Горнозаводской листок») і «Гірничий журнал» опублікував низку робіт про розрахунок рудничних кріплень і гірничого тиску, які принесли йому визнання як ученого-гірника. Перше обґрунтування нових методологічних прийомів було надано в роботі «Про деякі спроби застосування математики до гірничого мистецтва». Ці ж ідеї отримали втілення в дисертації, опублікованій під тією ж назвою в «Гірничому журналі» за 1909. Протодьяконовим була висунута оригінальна теорія гірничого тиску і вперше виведена формула для його розрахунку. В узагальненому вигляді ця теорія подана ним у праці «Тиск гірських порід і рудникове кріплення» (1930). Запропонована вченим шкала коефіцієнта тривкості гірських порід стала першим реальним способом оцінки гірських порід за їхньою буримістю, вибуховістю та ін. параметрами.

Література

  1. 3ворыкин А. А., Михаил Михайлович Протодьяконов, «Горный журнал», 1946. № 1.
  2. Рыжков К.В. 100 великих изобретений. Москва : Вече, 1999. 528 с.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ-Алчевськ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», вид-во «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. 542 с.
  5. Протодьяконов, Михайло Михайлович. URL: https://web.archive.org/web/20071222035031/http://library.istu.edu/hoe/personalia/protodiakonov.pdf.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Протодьяконов, Михайло Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Протодьяконов, Михайло Михайлович (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ