Паукапалея

Паукапале́я (лат. Paucapalea), Покапа́льйо (італ. Pocapaglia; точні дати, місця народження і смерті невідомі, ймовірно середина 12 ст., тепер Італія) — юрист, каноніст, представник Болонської юридичної школи, один із перших декретистів.

Історична довідка

Про походження та життєпис діяча достеменні відомості відсутні. Був одним із перших наступників Граціана (відомий як «батько науки канонічного права», 12 ст.) у Болонському університеті, «викладав у його тіні». Історик права Й. Ф. фон Шульте (1827–1914; Німеччина) датував діяльність Паукапалеї 1144–1150, від того часу нових документальних свідоцтв не знайдено. Майже нічого не відомо ні про стосунки Паукапалеї з Граціаном, ані про його публічну (адміністративну чи університетську) кар’єру.

Згаданий у кількох латиномовних юридичних сумах кінця 12 ст.: «Античність і час» («Antiquitate et tempore»), «Паризькій сумі» («Summa Parisiensis»), «Сумі» Сікарда Кремонського (бл. 1155 — бл. 1215). Знаний каноніст Йоан (Джованні) д’Андреа (бл. 1270–1348) у «Доповненнях до Юридичного зерцала» Гійома Дюрана («Additiones ad Speculum iudicale»; 1346–1347) започаткував традицію вважати Паукапалею учнем Граціана.

Достеменним фактом є те, що Паукапалеї належить сума «Quoniam in omnibus rebus animaduertitur» (ймовірно, між 1144 і 1150) — найстаріший коментар до «Декрету Граціана». Дослідники вважають працю Паукапалеї не аналітичним коментарем, а компіляцією фрагментів граціанівського «Декрету», покликань на Святе Письмо, норм римського права та канонічного права, цитат із творів Отців церкви та інших декретистів, глос. Наявність у праці розмовних зворотів свідчить на користь припущення про її використання для навчання.

Декотрі юристи приписують Паукапалеї введення розрізнень («distinctiones») у першій і третій частинах «Декрету» та додавання т. з. палей («paleae») до тексту Граціана, які переважно містять посилання на паралельні місця та роз’яснення до аналізованих правових питань («solutiones»). Проте такі свідчення вважають ненадійними.

У «Декреті Граціана» налічують від 149 до 177 палей, які, ймовірно, належать Паукапалеї; також йому приписують укладання (авторство) розрізнення 73.

Додатково

Зміни до «Декрету Граціана», внесені декретистами, мали три форми: додавання титулів, які вставляли в самий текст або додавали на береги аркушів рукопису (1); включення додаткових розділів канонічного права (2); витяги з римського права (3). Каноністи 12 ст. назвали ці нові тексти «палеями», хоча й не знали достеменно, звідки походить цей термін. Угуччо (Угуччіоне, 12 ст., укладач найвпливовішого коментаря до «Декрету Граціана») припустив, що це слово означає полову, домішану до доброго зерна; інші автори виводили цей термін від імені Паукапалеї. Каноністи припускали, що саме Паукапалея відповідав за «палеї», додані до тексту Граціана.

Джерела

Die Summa des Paucapalea über das Decretum Gratiani / Нrsg. J. F. von Schulte. Aalen: Scientia Verlag, 1965. 146 s.

Література

1. Weigand R. Paucapalea und die frühe Kanonistik // Archiv fur katholisches Kirchenrecht. 1981. Bd. 150. S. 137–157.
2. Weigand R. Zusätzliche ‘Paleae’ in fünf Dekrethandschriften // Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung. 1992. Bd. 78. S. 62–120.
3. Pennington K., Müller W. P. The Decretists: The Italian School // The History of Canon Law in the Classical Period, 1140-1234 / Eds. By W. Hartmann, K. Pennington. Washington : The Catholic University of America Press, 2008. P. 121–173.
4. Viejo-Ximénez J. M. La «Summa Quoniam in ómnibus» de Paucapalea: una contribución a la historia del Derecho romano-canónico en la Edad Media // Initium. 2011. Vol. 16. P. 27–74.
5. Viejo-Ximénez J. M. Una composición sobre el Decreto de Graciano: «Summa Quoniam in omnibus rebus animaduertitur» atribuida a Paucapalea // Helmantica. 2012. Vol. 190. P. 419–473.
6. Санжаров В. А. Оформлення системи церковного права в Західній Європі у XII столітті. Декрет Граціана // Прикарпатський юридичний вісник. 2021. Вип. 6 (41). C. 18–21.
7. Viejo-Ximénez J. M. ¿Teología o Derecho Canónico? Cánones, Decretos y Sagradas Escrituras: Hugo de San Víctor y la escuela de Paucapalea // Folia theologica et canonica. 2021. Vol. 10 (32/34). P. 155–188.
8. Санжаров В. А., Павлюх О. А. Болонська правова школа у XII столітті. Внесок декретистів в створення системи західноєвропейського церковного права // Ірпінський юридичний часопис. Серія: Право. 2022. Вип. 1 (8). С. 21–31.
9. Viejo-Ximénez J. M. Enseñanzas de Paucapalea en las primeras “summae” de la Escuela de Bolonia // Monumenta Iuris Canonici. Serie C. 2022. Vol. 16, P. 1115–1135.

Див. також

• Декретисти
• Декрет Граціана

Автор ВУЕ

В. А. Санжаров

Покликання на цю статтю: Санжаров В. А. Паукапалея // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Паукапалея (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.05.2024