Паства

Па́ства (від пасти) — у християнстві — узагальнена назва мирян, парафіян, пересічних вірян; алегорія отари, яку мають пасти духовні пастухи (див. Пастир), тобто священники, клір. Останні, за вченням Церкви, мусять опікуватися паствою, виховувати її у дусі християнського світорозуміння та цінностей, подавати взірці правдиво християнського життя, вказувати їй шлях до спасіння. Новий Завіт неодноразово порівнює Ісуса Христа з добрим пастирем, який піклується про своїх овець: «Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха» (Мт. 9:36), «Не бійся, мале стадо, бо уподобав ваш Отець дати вам Царство (Лк. 12:32), «Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир» (Ів. 10:16) тощо. Подолання фактичного розриву між духовенством і паствою було одним із завдань реформаційних рухів у Європі та парадигмою протестантизму.