Панікадило
Панікади́ло (грец. грец. πολυκάνδηλον, букв. — багатосвічник, від грец. полі... та κανδη̃λα — свічка) — у православному храмі — центральний підвісний світильник (люстра), зазвичай кількаярусний, із багатьма свічками (тепер електролампочками, стилізованими під свічки, лампади).
Розташовують у середохресті (у храмовій архітектурі — місце перетину головної нави і трансепта), або підбанному просторі. Багатоярусні панікадила мають форму конуса з вершиною, спрямованою догори (до небес), кожен ярус — колесоподібної форми різного діаметру. Виготовляють зазвичай з латуні чи бронзи, можуть додавати кришталеві елементи. Обов’язковий конструктивний елемент світильника — вміщена у центр куля або напівсфера.
Панікадило засвічують у недільні та святкові богослужіння. Символізує Божественне сяйво, Небесну церкву.
