Офір
О́фі́р [ івр. אוֹפִיר (ʼŌfīr)] — згадана у Біблії місцевість (можливо, країна, порт або регіон), уславлена своїми багатствами — щирим золотом та коштовним камінням, що приваблювало мореплавців з усього світу.
Неодноразові згадки про офірське золото вказують, за панівними припущеннями, або на місцевість, де його видобували, або на його якість. У Книзі Йова йдеться про те, що мудрість не можна придбати навіть за щире золото чи оцінювати за ціною офірського золота (Йов 28:15‒16). Згідно з Першою книгою Хронік, цар Давид передав 3 тис. талантів офірського золота для облицювання стін Єрусалимського храму (1 Хронік 29:3‒4). Перша книга Царів оповідає, що цар Соломон мав корабельню в Ецйон-Ґевері (на узбережжі Червоного моря), де збудував флот, яким возив золото з Офіру (1 Царів 9:26). Один із кораблів доправив царю 420 талантів золота (1 Царів 9:28). Крім золота, фінікійські мореплавці доставляли Соломону з Офіру багато альгумового (червоного) дерева та коштовного каміння (1 Царів 10:11). Біблія далі повідомляє, що царський флот вирушав до Офіру що три роки. Мав намір «ходити за золотом до Офіру» також і цар Йосафат (1 Царів 22:49), але задум так і не реалізовано. Про офірські скарби, «золото офірське» згадує Книга пророка Ісаї (Іс.13:12) тощо.
Місцезнаходження Офіру дотепер не з’ясовано, хоча утвердилася думка про реальне існування такого місця, звідки експортували золото. Доказом на те став і черепок кераміки (датований приблизно 8 ст. до н. е.), знайдений 1946 у археологічній зоні Телль-Касіле (на території сучасного м. Тель-Авіва), що містить напис: «золото Офіру для Бет-Хорона [...] 30 шекелів».
З метою віднайти цей золотоносний регіон і давні золоті копальні неодноразово споряджали дослідницькі експедиції. Серед імовірних локацій називають терени Аравії (зокрема Ємен), Індії, Індонезії (о. Суматра), Африки (Ефіопію, Зімбабве), Південної Америки тощо. На пошуки країни Офір вирушав, зокрема, виходець із слобожанської шляхти, вихованець Харківського університету, географ, гірничий інженер і геолог Є. Ковалевський.
Джерело
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Офір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Офір (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.01.2024