Орлов, Олександр Олександрович

Орлов Олександр Олександрович.jpg

Орло́в, Олекса́ндр Олекса́ндрович (08.09.1986, м. Донецьк, тепер Україна — 07.03.2022, м. Харків, Україна; похований 10.03.2022 у м. Лозовій Харківської області, Україна) — військовослужбовець, підполковник Національної гвардії України (НГУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Орлов, Олександр Олександрович

Народження 08.09.1986
Місце народження Донецьк
Смерть 07.03.2022
Місце смерті Харків
Місце поховання Лозова
Alma mater Харківський національний університет внутрішніх справ
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності військова справа


Відзнаки

Відзнаки Герой України
Ордени Золота Зірка, За мужність (ІІІ, ІІ ступ.)
Орлов, Олександр Олександрович ВУЕ.jpg

Життєпис

Навчався у гірничому технікумі. Після завершення навчання працював на шахті «Трудівська» (м. Донецьк). 2007 призваний до лав Збройних Сил України (військова частина № 3037 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України). Проходив військову службу за контрактом на посадах рядового та сержантського складу.

2008–2013 здобував вищу військову освіту на інженерно-технічному факультеті Академії внутрішніх військ МВС України у м. Харкові (тепер Харківський національний університет внутрішніх справ).

Від 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України та операції Об’єднаних сил як командир бойової групи окремого загону спеціального призначення Східного територіального управління НГУ. Виконував складні завдання на передовій, спеціалізувався на боротьбі проти російських снайперів. Захищав міста Донецьк і Маріуполь Донецької області, пройшов Дебальцевський котел. Позивний «Орел».

У перші дні широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) як командир групи снайперів продовжував виконувати бойові завдання на східних околицях м. Харкова. Його бойова група здійснювала розвідувальні функції. 26.02 під керівництвом підполковника О. Орлова захоплено трофейні російські вантажівки з боєприпасами до важкої вогнеметної системи «Солнцепьок», екіпіруванням російської гвардії та документами особового складу загону міліції особливого призначення «Вимпел». 27.02 його група брала участь у штурмових діях та знищенні російських спецпризначенців, які засіли у Харківській загальноосвітній школі № 134. 28.02 О. Орлов та його побратими взяли в полон двох російських військовослужбовців поблизу с. Кутузівки; 02.03 відбили захоплену росіянами реактивну систему залпового вогню «Смерч» та здійснили пуск ракет по позиціях противника; 05.03 виявили рух ворожої військової колони поблизу с-ща Елітного, передали координати для її знищення.



«майор Одуд Вадим Герой України».
Джерело ютуб канал «topPATRIOT1984».



Подвиг

07.03.2022 група О. Орлова вступила в бій із російською диверсійно-розвідувальною групою Головного розвідувального управління Збройних сил РФ на блокпосту на підступах до м. Харкова. Атаку ворога відбито, росіяни не змогли закріпитися у житлових районах міста. У цьому бою підполковник О. Орлов загинув від кулі снайпера.

Залишилися дружина і син.

Нагороди та відзнаки

Медаль «За військову службу Україні» (2017).

Орден «За мужність» ІІІ (2018) і ІІ (2022, посмертно) ступенів.

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (06.12.2023, посмертно).

Меморіалізація

У м. Харкові на честь підполковника О. Орлова названо вулицю (2024).

Джерела

  • Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України: Указ Президента України № 319/2017 від 12 жовтня 2017 р. // Президент України. 2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3192017-22826
  • Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України: Указ Президента України № 238/2018 від 23 серпня 2018 р. // Президент України. 2018. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2382018-24718
  • Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 144/2022 від 17 березня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1442022-41733
  • Про присвоєння О. Орлову звання Герой України: Указ Президента України № 801/2023 від 6 грудня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8012023-49125

Література

  1. Ціною життя зупинив штурмовиків російського гру Герой України Олександр Орлов // АрміяInform. 2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/09/30/czinoyu-zhyttya-zupynyv-shturmovykiv-rosijskogo-gru-geroj-ukrayiny-oleksandr-orlov/
  2. Підполковник Олександр Олександрович Орлов (1986–2022). Той, чия сміливість надихає // Національна гвардія України. Герої України 2014–2024 / Авт.-упоряд. В. Агібалова. Київ : Фенікс, 2024. С. 182–185.
  3. Орлов Олександр Олександрович // Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України. URL: https://milhistory.zsu.gov.ua/heroii-viynu/107
  4. Олександр Орлов // Книга пам’яті органів системи МВС. URL: https://memory-book.mvs.gov.ua/orlov-oleksandr-oleksandrovic

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Орлов, Олександр Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Орлов, Олександр Олександрович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.01.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶