Міщенко, Сергій Олексійович

Міщенко, Сергій Олексійович
Народження	21.05.1974
Місце народження	Зіньків
Смерть	01.12.2022
Місце смерті	Ковалівка (Сватівський район), Луганська область
Місце поховання	Зіньків
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	підприємництво, військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, За мужність (ІІІ, ІІ, І ступ.)

Мі́щенко, Сергі́й Олексі́йович (21.05.1974, м. Зіньків Полтавської області, тепер Україна — 01.12.2022, с. Ковалівка Сватівського району Луганської області, Україна; похований 07.12.2022 у рідному місті) — підприємець, військовослужбовець, доброволець, молодший сержант Збройних Сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Життєпис

Після закінчення середньої загальноосвітньої школи у с. Проценках (тепер Полтавського району Полтавської області) 1991–1993 служив у лавах Національної гвардії України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Після демобілізації здобув юридичну освіту.

Працював в Опішнянському районному відділі міліції (Полтавська область).

Займався підприємницькою діяльністю у сфері будівництва на Полтавщині (міста Лубни, Хорол), був волонтером, співпрацював із благодійним фондом.

На початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) добровільно вступив до лав ЗСУ. Був командиром відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 87-го протитанкового артилерійського дивізіону 43-ї, пізніше — 45-ї окремої артилерійської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Позивний «Бугор».

Його завданням було запобігати проривам бронетанкової техніки ворога, прикривати та захищати інші підрозділи. Починав працювати з протиракетним коплексом «Стугна», згодом — із протитанковим ракетним комплексом «Джавелін».

Воював за визволення Київської області, брав участь у боях в Ізюмському районі Харківської області, відбивав ворожі напади під містами Маріуполем, Лисичанськом, Соледаром, Бахмутом. Став кращим стрільцем підрозділу. Усього на рахунку С. Міщенка 35 броньованих одиниць знищеної російської техніки, зокрема за один бій 20.07.2022 — 7 одиниць (із них — 4 танки).

01.12.2022 під час виконання бойового завдання в с. Ковалівці Сватівського району Луганської області С. Міщенко отримав несумісне з життям поранення від осколка снаряда.

Залишилися дружина, чотири доньки і два сини.

«Батько 6 дітей - легенда протитанкового дивізіону Сергій Міщенко».
Джерело ютуб канал «Телеканал НТА».

Нагороди та відзнаки

Відзнака Президента України «Хрест бойових заслуг» (2022).

Орден «За мужність» ІІІ, ІІ і І ступенів (усі — 2022).

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23.02.2023, посмертно).

Меморіалізація

У с. Проценках на будівлі школи, в якій навчався С. Міщенко, встановлено меморіальну дошку.

У м. Зінькові на честь Героя названо вулицю.

Додатково

Родина Міщенків пов’язана з армією: рідний дід та три його брати були учасниками Другої світової війни. Двоє з них загинули. Батько служив прикордонником, брав участь у бойових діях і був тяжко поранений у радянсько-китайському конфлікті на півострові Даманському.

Цитати

Зі спогадів побратимів:
«Він почувався в армії, як риба в воді. Нічого не боявся. Його побратим Олег розповідав про той бій, що з ним взагалі було не страшно. Якщо ти йшов з Сергієм, байдуже, де буде той бій, навіть не питали ніколи. Якщо ти з ним ідеш, це було за щастя, за честь. У той час він інструктором вже був, сам навчав. Командири останній місяць йому казали: ти вчи інших, ти сам не ходи. Він випрошував піти в ті вилазки, то й відпускали його. Це людина була неспокійна в доброму сенсі цього слова».
О. Товстоног, товариш С. Міщенка:
«Загибель Сергія серйозно вдарила по підрозділу й бригаді. Багато людей були розгублені, тому що він був лідером серед побратимів та лідером за показником ефективності в бою».
Цит. за: Чайковська А. Легенда протитанкового бою. Як жив і воював Герой України Сергій Міщенко з Полтавщини // Зміст. 2023. URL: https://zmist.pl.ua/publications/yak-zhyv-i-voyuvav-geroj-ukrayiny-sergij-mishhenko-z-poltavshhyny

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 493/2022 від 12 липня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4932022-43285.
Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 696/2022 від 13 жовтня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6962022-44377.
Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 806/2022 від 28 листопада 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8062022-44989.
Про нагородження відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»: Указ Президента України № 533/2022 від 27 липня 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5332022-43469.
Про присвоєння С. Міщенку звання Герой України: Указ Президента України № 104/2023 від 23 лютого 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1042023-45909.

Література

Мурдза Я. Про полеглого Героя України з Полтавщини хочуть видати книгу // Зміст. 2023. URL: https://zmist.pl.ua/news/pro-poleglogo-geroya-ukrayiny-z-poltavshhyny-hochut-vydaty-knygu
Міщенко Сергій Олексійович // Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України. URL: https://milhistory.zsu.gov.ua/heroii-viynu/118
Президент нагородив військового з Полтавщини // Полтава 365. URL: https://poltava365.com/prezident-nagorodiv-vijskovogo-z-poltavshhini.html

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Міщенко, Сергій Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міщенко, Сергій Олексійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.01.2025