Місіонерське товариство

Місіоне́рське товари́ство (місія; від лат. missio — послання, доручення) — вид релігійної організації, конфесійної або міжконфесійної, заснованої для забезпечення місіонерського служіння — поширення правд своєї віри та навернення до релігії нових вірян.

Здебільшого характерні для різних течій християнства. Історично пов’язані з колоніальною експансією європейських держав та християнізацією інших племен і народів, утвердженням і активним поширенням протестантизму. Перші протестантські місіонерські товариства засновано в кінці 18 ст.: у 1795 утворено міжконфесійне Лондонське місіонерське товариство, згодом подібні організації виникли у Німеччині, Швейцарії, Нідерландах тощо. До сер. 19 ст. діяли у переважній більшості європейських країн, Індії, Китаї, Центральній і Південній Африці, Австралії. Поряд із місіонерською працею католицькі й протестантські місії вели доброчинну, освітню, санітарно-епідеміологічну, лікувально-профілактичну, дослідницьку (зокрема етнографічну) діяльність. У 20 ст. поширилися по всьому світі.

В Україні діяльність місіонерських товариств (місій) регулює Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991). Реєстрацію статуту (положення) місіонерського товариства (місії) здійснює Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

Детальніше див. у ст. Місіонерство.