Мотт, Джон Релей

Мотт, Джон Ре́лей (англ. Mott, John Raleigh; 25.05.1865, переписна місцевість Лівінгстон-Манор, округ Салліван штату Нью-Йорк, США — 31.01.1955, м. Орландо, штат Флорида, США; похований у м. Вашингтоні) — релігійний та громадський діяч, місіонер, один із засновників і лідерів екуменічного руху, лауреат Нобелівської премії миру (1946; спільно з Е. Г. Болч).

Мотт, Джон Релей (Mott, John Raleigh)
Народження	25.05.1865
Місце народження	Лівінгстон-Манор
Смерть	31.01.1955
Місце смерті	Орландо
Місце поховання	Вашингтон
Alma mater	Корнелльський університет
Місце діяльності	США
Напрями діяльності	місіонерство, релігійно-молодіжний та екуменічний рух
Традиція/школа	протестантизм

Життєпис і діяльність

У вересні 1865 родина переїхала до шт. Айови. Виховувався у релігійній сім’ї, під сильним впливом пуританських ідеалів, належав до методистської (див. Методисти) церкви.

Вступив на навчання в Університет Верхньої Айови (м. Феєтт). Перевівся в Корнелльський університет, де здобув ступінь бакалавра з історії (1888). Зі студентських років відчув релігійне покликання поширювати Євангеліє. Присвятив більшу частину свого життя роботі з молоддю, місіонерській та екуменічній діяльності.

Багатолітній секретар Міжнародного комітету Християнської асоціації молоді (англ. Young Men’s Christian Association, YMCA), обіймав цю посаду в 1888‒1915.

Співзасновник (1895) і генеральний секретар (1895‒1920), пізніше голова (1920–1928) Всесвітньої християнської федерації студентів (англ. World Student Christian Federation, WSCF) — першої міжнародної студентської організації, що об’єднала молодь різних конфесійних ідентичностей (католиків, протестантів, православних).

Став одним із організаторів Всесвітньої місіонерської конференції (м. Единбург, 1910), яка започаткувала сучасний екуменічний рух та мала інституційним наслідком утворення Всесвітньої ради церков.

Багато подорожував, проводив конференції різного масштабу в країнах Європи, Азії, зокрема на Цейлоні (тепер Шрі-Ланка), в Індії, Бірмі (тепер М’янма), Китаї, Японії, а також Латинської Америки (Мексика).

Був головою Студентського волонтерського руху іноземних місій (англ. Student Volunteer Movement for Foreign Missions, 1915‒1928), керував його діяльністю в різних країнах. Відіграв ключову роль у формуванні Міжнародної місіонерської ради, понад 20 р. був її очільником (англ. International Missionary Council, 1921‒1942). Одночасно обраний президентом Всесвітнього альянсу Християнської асоціації молоді (1926‒1937).

Під час обох світових воєн організовував гуманітарну допомогу військовополоненим.

1948 брав участь у створенні Всесвітньої ради церков, обраний довічно її почесним головою.

Автор багатьох праць, з-поміж яких: «Євангелізація світу в цьому поколінні» (1900), «Майбутнє керівництво Церквою» (1909), «Співробітництво і світова місія» (1935). Розвивав ліберально-євангелістські погляди: зорієнтовував зусилля місіонерів на те, аби всі народи світу стали «частинами Тіла Христового», виявили себе у християнському служінні та «досягли досконалості». Повчав, що християни в сучасному світі покликані руйнувати бар’єри між народами і релігіями, торувати шлях до миру та взаємопорозуміння. Вважав ідею універсальності християнства значно важливішою за будь-яку доктринальну винятковість і конфесійний ексклюзивізм.

Визнання

Нобелівську премію миру отримав за «внесок у створення миротворчого релігійного братства, попри національні кордони».

Похований у Національному соборі Вашингтона (Соборна церква Святих Петра і Павла Єпископальної церкви США).

2022 Дж. Р. Мотта офіційно внесено до літургійного календаря Єпископальної церкви, день пам’яті 3 жовтня.

Додатково

У 1912 Мотту та його колезі було запропоновано вільний прохід на «Титанік» для повернення у США, проте діячі відмовилися та обрали скромніший лайнер «SS Lapland». За спогадами, дізнавшись про загибель «Титаніка» упевнилися, що Господь призначив їм значно більше справ у земному світі.

Праці

The Evangelization of the World in This Generation. New York : Student Volunteer Movement for Foreign Missions, 1904. 245 р.
The Future Leadership of the Church. New York : Student Volunteer Movement for Foreign Missions, 1908. 208 р.
Cooperation and the World Mission. London : Student Christian Movement Press, 1935. 79 р.
Addresses and Papers : in 6 vol. New York : Association Press, 1946‒1947.

Література

Matthews B. J. John R. Mott: World Citizen. New York : Harper and Brothers, 1934. 469 p.
Fisher G. M. John R. Mott Architect of Cooperation and Unity. New York; London : Association Press, 1952. 214 р.
Mackie R. C. Layman Extraordinary: John R. Mott, 1865‒1955. New York; London : Association Press, 1965. 127 р.
Barbeau J. John R. Mott and the Leadership of the Church in a Global Society // A Foundation for Theological Education. 2009. URL: https://johnwesleyfellows.org/profiles/the-leadership-of-the-church-in-a-global-society/
The Book of Saints: The Modern Era / Ed. by A. Truesdale. Kansas City : Beacon Hill Press of Kansas City, 2018. 223 p.
John R. Mott. Facts // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1946/mott/facts/

Автор ВУЕ

Л. О. Филипович

Покликання на цю статтю: Филипович Л. О. Мотт, Джон Релей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мотт, Джон Релей (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2024