Милорадович, Василь Петрович

Милора́дович, Васи́ль Петро́вич (13.01.1846, с. Токарі, тепер Миргородського району Полтавської області, Україна — осінь, 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського району Полтавської області, Україна) — фольклорист, етнограф, історик, правознавець, поет, перекладач. Почесний член Полтавської губернської ученої архівної комісії (з 1903).

Милорадович, Василь Петрович
Народження	13.01.1846
Місце народження	Токарі
Смерть	1911
Місце смерті	Литвяки
Напрями діяльності	фольклорист, етнограф

Життєпис

Походив зі старшинсько-шляхетського роду Милорадовичів.

Закінчив юридичний факультет Харківського університету (1869; тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), здобув ступінь кандидата права. Працював помічником присяжного повіреного в Полтавському окружному суді, від 1875 — мировим суддею Лубенського повіту. Був членом ревізійної та інших повітових комісій.

1890 вийшов у відставку, присвятив себе збиранню, дослідженню та оприлюдненню фольклорно-етнографічних матеріалів. Постійний дописувач видань «Київська старовина», «Збірник Харківського історико-філологічного товариства», «Літературно-науковий вісник», «Нова громада», газет «Полтавські губернські відомості», «Одеські новини» тощо.

Наукова діяльність

Вивчав матеріальний і культурний побут українців Полтавщини, зокрема медицину народну, топонімію, звичаї, фольклор Лубенщини.

Ретельно фіксував зібраний етнографічний матеріал. У першій праці «Весільні пісні в Лубенському уїзді Полтавської губернії», яку опубліковано 1890 в додатках до 7, 8 і 9 книг «Київської старовини», оприлюднив 259 пісень народних із паспортизацією та описом традиційного українського весілля. Одним із перших в Україні звернувся до пісень заробітчанських і пісень наймитських («Робітничі пісні Лубенського повіту, зібрані в 1890–1893 р.»; 1895).

Цікавився демонологією, вивчав народний світогляд українців: «Замітки про малоросійську демонологію» (1899), «Українська відьма» (1901), «Малоросійські народні повір’я та розповіді про п’ятницю» (1902), «Українські таємні знання та чари» (1913) та ін.

У наукових розвідках послуговувався вітчизняними й зарубіжними джерелами, зокрема аналізував праці Б. Грінченка, М. Костомарова, П. Куліша, І. Срезневського, М. Сумцова, П. Чубинського, В. Даля, Г. Спенсера, Е. Тайлора та ін.

1908 фундаментальну енциклопедичну працю «Життя-буття лубенського селянина» (1902–1903) висунуто на здобуття премії ім. М.В. Гоголя Російської академії наук.

Перекладав поезії Г. Гейне, А. Фета та ін.

Нагороди та визнання

1899 Російське географічне товариство відзначило срібною медаллю публікацію «Казки та оповідання», що містила 246 творів, записаних у Лубенському повіті (окремою збіркою опубліковано 1912, перевидано 1913).

На честь Милорадовича перейменовано вулицю в м. Лубнах.

Цитата

Сумцов В.: «Г. Милорадович належить до тих місцевих етнографів, які безпосередньо черпають з народних вуст; це етнограф Лубенщини, точніше, південної частини лубенського уїзду. Етнографічні записи п. М. відрізняються докладністю, великою кількістю цікавих дрібниць, а їхній виклад у друці — майстерним групуванням. Ці переваги зумовлені великим освітнім цензом автора і його ґрунтовним особистим знайомством з народом».
Цит. за: Сумцов Н.Ф. Современная малорусская этнография : в 2 т. // Киевская старина. Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1897. Т. 1. С. 10.

Сумцов В.: «Г. Милорадовичъ принадлежитъ къ числу мѣстныхъ этнографовъ, непосредственно черпающихъ изъ народныхъ устъ; это этнографъ Лубенщины, точнѣе сѣверной части лубенскаго уѣзда. Этнографическія записи г. М. отличаются подробностью, обиліемъ интересныхъ мелочей, а изложеніе ихъ въ печати искусной группировкой. Эти достоинства обусловлены крупнымъ образовательнымъ цензомъ автора и его хорошимъ личнымъ знакомствомъ съ народомъ».
Цит. за: Сумцов Н.Ф. Современная малорусская этнография : в 2 т. // Киевская старина. Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1897. Т. 1. С. 10.

Праці

Народные обряды и пѣсни Лубенскаго уѣзда Полтавской губерніи, записанные въ 1888–1895 гг. // Сборникъ Харьковскаго историко-филологическаго общества. 1897. Т. 16. 223 с.
Народная медицина въ Лубенскомъ уѣздѣ Полтавской губернiи // Киевская старина. 1900. Т. 68. С. 46–61.
Украинская ведьма // Киевская старина. 1901. № 2. С. 217–233.
Малорусские народные поверья и рассказы о пятнице // Киевская старина. 1902. С. 269–281.
Житье-бытье лубенскаго крестьянина // Киевская старина. 1902. Т. 77. С. 110–135; 1903. Т. 80. С. 349–377.
Заметки о малорусской демонологіи // Киевская старина. 1899. Т. LХVІ. Август. С. 196–209; Т. LХVІ. Сентябрь. С. 379–400.
Лесная Лубенщина. Оттискъ изъ журнала «Кіевская Старина». Киев : Типолитографія Императорскаго Университета Св. Владимира Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1900. 94 с.

Література

Сумцов Н.Ф. Современная малорусская этнография : в 2 т. // Киевская старина. 1897. Т. 1. С. 10–13.
Пономарьов А. В. П. Милорадович // Українці: народні вірування, повір'я, демонологія / Упоряд. А. П. Пономарьов, Т. В. Косміна, О. О. Боряк. 2-ге вид. Київ : Либідь, 1992. С. 609–612.
Палієнко М. «Кіевская старина» у громадському та науковому житті України (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ : Темпора, 2005. 384 с.
Костюк Н. Милорадович Василь Петрович // Українська музична енциклопедія: в 5 т. / Гол. ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2011. Т. 3. С. 390.
Гунчик І. Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина» // Народознавчі зошити. 2014. № 3 (117). С. 575–579.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Милорадович, Василь Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Милорадович, Василь Петрович (дата звернення: 18.10.2026).

Оприлюднено: 06.01.2026