Маркіонізм
Маркіоні́зм (від грец. Μαρκιων — Маркіон) — гностична течія в ранньому християнстві, започаткована Маркіоном (точні дати народження і смерті невідомі, 2 ст.).
Існувала поруч з ортодоксальною Церквою упродовж 2–7 ст. Про засновника Маркіона відомо, що він був уродженцем провінції Понт (Мала Азія), пресвітером Римської церкви, проповідував у м. Римі після 140 н. е. Поділяв римські антиюдейські настрої, боровся проти юдеохристиянства, не визнавав Старого Завіту та «Бога юдеїв». Повчав, що існують два боги: бог Старого Завіту — жорстокий і суворий, недосконалий сам і творець недосконалого світу, та Бог Нового Завіту — Бог Любові, благий і милосердний. Розробив власний канон, що включав 10 послань апостола Павла і скорочену версію Євангелія від Луки. За свої погляди Маркіон був відлучений від церкви, заснував власну громаду, мав багато прибічників.
Від початків становлення маркіонізму його популяризації сприяли:
- особистий авторитет Маркіона, якого він зажив за аскетичний і релігійно-моральний спосіб життя;
- вільне від складної догматики докетичне (див. Докетизм) і дуалістичне вчення, яке багато хто вважав «істинно християнським»;
- сувора внутрішньоцерковна дисципліна.
Маркіоніти заперечували людську природу Христа, реальність його страждань.
Маркіонізм становив серйозну опозицію для офіційної Церкви. Набув поширення практично всією територією Римської імперії. Упродовж 6–7 ст. зблизився з маніхейством і поступово зник.
Література
- Harnack A. Marcion: The Gospel of the Alien God. 2nd ed. Eugene : Wipf and Stock, 2007. 182 p.
- Lieu J. M. Marcion and the Making of a Heretic: God and Scripture in the Second Century. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 518 p.
- Light S. The Marcion Thesis, Revisited: A God from Hell. [W. p.] : Nielsen, 2023. 113 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Маркіонізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маркіонізм (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.11.2023
